Вiд Iвана 6:16-71
Вiд Iвана 6:16-71 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера. Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума. Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими. Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шість, то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися. Але Ісус мовив до них: «Це Я! Не бійтеся!» Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували. Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі. Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу. І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його. Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?» Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу. Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець». Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?» І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”». Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з небес, щоб вони їли”». Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з небес. Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з небес і дарує життя світові». «Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони. Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий. Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене, але й досі не вірите. Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене. Бо Я зійшов з небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене. Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день. Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день». Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з небес». Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?» У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою. Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день. Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене. Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив. Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя. І Я — той хліб, що дає життя. Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли. Я ж — той хліб, що йде з небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи. Я — хліб живий, що зійшов з небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу». Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?» А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип’єте крові Його, не матимете справжнього життя в собі. Той, хто їсть Тіло Моє і п’є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день. Тіло Моє — то істинна їжа, а кров Моя — істинний напій. Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я — в ньому. Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною. Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно». Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі. Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?» Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення? А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов? Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, — від Духа, і вони дають життя. Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав: «Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому». Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним. Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?» У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя. Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти — Божий Святий». Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас — диявол!» Він казав про Юду, сина Симона Іскаріота, бо хоч той і був одним з дванадцятьох апостолів, але мав зрадити Ісуса.
Вiд Iвана 6:16-71 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли ж настав вечір, Його учні зійшли до моря і, сівши в човен, попливли на той бік моря в Капернаум. Було вже темно, а Ісус не приходив до них. Море ж хвилювалося, бо дув сильний вітер. Провеслувавши з двадцять п’ять чи тридцять стадій, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякалися. Та Він сказав їм: Це Я, не бійтесь! Тоді вони радо прийняли Його в човен, і човен відразу пристав до берега, до якого вони пливли. Наступного дня люди, які стояли на тому боці моря, побачили, що іншого човна, крім того одного, у який сіли Його учні, там не було і що Ісус не сідав зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі (хоча з Тиверіади припливли інші човни близько до того місця, де вони їли хліб, після того як Господь віддав подяку). Тож коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, то й самі сіли в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса. І, знайшовши Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти сюди прибув? Ісус сказав їм у відповідь: Істинно, істинно вам кажу: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що поїли хліба й наїлися. Здобувайте не ту їжу, що псується, а ту їжу, що залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його відзначив печаттю Бог Отець. Тоді вони сказали Йому: Що нам робити, щоб чинити діла Божі? Ісус сказав їм у відповідь: Ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав. Вони сказали Йому: А яке знамення Ти вчиниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші отці їли манну в пустелі, як написано: Хліб з неба дав їм їсти. Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Мій Отець дає вам істинний хліб з неба. Бо хлібом Божим є Той, що сходить з неба і дає життя світу. Тоді вони сказали Йому: Пане, давай нам завжди такий хліб. Ісус же сказав їм: Я — хліб життя: хто приходить до Мене, той ніколи не буде голодним, і хто вірує в Мене, той ніколи не буде спраглим. Але Я сказав вам, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте. Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене, і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. Бо Я зійшов з неба не для того, щоб чинити Свою волю, а волю Того, Хто Мене послав. А воля Отця, що Мене послав, є така, щоб з усього, що Він дав Мені, Я нічого не втратив, але воскресив те в останній день. Воля Того, Хто Мене послав, є така, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя; і Я воскрешу його в останній день. Тоді іудеї стали рéмствувати на Нього за те, що Він сказав: Я хліб, що зійшов з неба. І казали: Хіба це не Ісус, син Йосипа, батька і матір Якого ми знаємо? Як же Він каже: Я зійшов з неба? Ісус же сказав їм у відповідь: Не рéмствуйте між собою. Ніхто не може прийти до Мене, якщо не приверне його Отець, що Мене послав; і Я воскрешу його в останній день. У пророків написано: І будуть усі навчені Богом. Тому кожен, хто почув і навчився від Отця, приходить до Мене. Не кажу, що хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця. Істинно, істинно вам кажу: хто вірує в Мене, той має вічне життя. Я — хліб життя. Ваші отці їли манну в пустелі й померли. А хліб, що сходить з неба, такий, що хто з’їсть його, не помре. Я — хліб живий, що зійшов з неба: хто з’їсть цього хліба, той житиме вічно; а хліб, який Я дам, — це Моя плоть, яку Я віддам за життя світу. Тоді іудеї стали сперечатися між собою: Як Він може дати нам їсти Свою плоть? Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: якщо не з’їсте плоті Сина Людського і не вип’єте Його крові, не матимете в собі життя. Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я воскрешу його в останній день. Бо Моя плоть — це дійсно їжа і Моя кров — це дійсно пиття. Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, той пробуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець і Я живу завдяки Отцю, так і той, хто їсть Мене, буде жити завдяки Мені. Такий хліб, що зійшов з неба. Не так, як ваші отці їли манну й померли; хто їсть цей хліб, той житиме вічно. Це Він сказав у синагозі, як навчав у Капернаумі. Багато ж хто з Його учнів, почувши це, сказав: Які важкі слова! Хто може слухати їх? Та Ісус, знаючи в Собі, що Його учні рéмствують на це, сказав їм: Чи це спокушає вас? А що, коли побачите, як Син Людський сходить туди, де був раніше? Дух дає життя, а плоть не приносить ніякої користі. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя. Та є серед вас такі, що не вірують (бо Ісус від початку знав, хто ті, що не вірують, і хто той, що зрадить Його). І сказав: Тому Я і казав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Мого Отця. З цього часу багато хто з Його учнів пішов назад і вже не ходив з Ним. Тоді Ісус сказав Дванадцятьом: Чи не хочете й ви піти? Симон Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова вічного життя. І ми увірували й пізнали, що Ти Христос, Син Бога живого. Ісус відповів їм: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Та один з вас — диявол. Це Він сказав про Іуду Симонового Іскаріота, бо він мав зрадити Його, будучи одним із Дванадцятьох.
Вiд Iвана 6:16-71 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море. І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив. Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море. Як вони ж пропливли стадій із двадцять п’ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув... Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь! І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли. А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні. А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса. І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю? Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець. Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі? Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав. А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш? Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу. А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди! Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме. Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов. І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою! Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня. У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. Я хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, і померли. То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам. Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити? І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік! Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її? А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує? А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був? То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя. Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те. Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого! Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол... Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.
Вiд Iвана 6:16-71 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
З настанням вечора Його учні спустилися до моря, увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них; море розхвилювалося, бо подув сильний вітер. Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій, то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися. Він же каже їм: Це Я, не бійтеся! Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували. Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні. Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу. Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди? У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися. Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець! Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла? У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав. Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти! А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба, бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя. Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб! Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим. Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите. Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть, бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця]. А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня. Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня. Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, — і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба? У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою. Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця. Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя. Я — хліб життя! Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали. Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер. Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу! Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло? А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно! Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі. Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати? Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує? А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше? Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя. Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить. І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця. Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним. Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти? А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя; і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога! Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом. Він говорив про Юду Іскаріота, сина Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити.
Вiд Iвана 6:16-71 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море, і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус. А море, од великого вітру, що бурхав, піднялось. Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались. Він же рече їм: Се я; не лякайтесь. Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували. Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили, инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь; побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса. І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда? Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились. Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі? Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він. Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш? Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти. Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий. Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові. Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей. Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи. Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте. Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть. Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене. Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня. Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня. Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес; і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я? Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою. Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене. Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця. Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє. Я хлїб життя. Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали. Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер. Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту. Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти? Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі. Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня. Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток. Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому. Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною. Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік. Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі. Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати? Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить? Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був? Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє. Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його. І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого. Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили. Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти? Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього, і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого. Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол. Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.