Вiд Iвана 21:1-25

Поділитись

Вiд Iвана 21:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Після цього з’явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з’явився отак. Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його. Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили. А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус. Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали. А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби... Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море... Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою. А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб. Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили! Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п’ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід. Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то... Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу. Це вже втретє з’явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес. Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш... А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною! Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе? Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що? Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною! І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його! Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.

Вiд Iвана 21:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Після цього Ісус іще раз явився Своїм учням біля Ґалилейського озера. Ось як це сталося. Якось були разом Симон-Петро, Хома, який звався Дідимом, Нафанаїл з Кани, що в Ґалилеї, обидва сини Зеведеєві, а також іще двоє Ісусових учнів. Симон-Петро й каже: «Я йду ловити рибу». А решта йому: «Ми йдемо з тобою!» Тож вони пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не зловили. Настав ранок. Ісус прийшов і став на березі, але учні Його не впізнали. І запитав Ісус: «Друзі, впіймали ви щось?» Вони відповіли: «Ні». Тоді Ісус сказав їм: «Закиньте сіть праворуч від човна, то й зловите». Вони закинули, а витягти вже не могли, так багато риби вони впіймали. Тоді улюблений учень Ісуса сказав Петрові: «Це ж Господь!» Почувши, що то був Господь, Петро обв’язався навколо своїм одягом, бо він роздягнувся для риболовлі, й кинувся у воду. Решта учнів допливла до берега в човні, тягнучи за собою сіть із рибою. До берега там було недалеко, метрів зо ста. Вийшовши з човна на берег, вони побачили там розкладене вогнище, на якому пеклася риба, а поруч лежав хліб. Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, тієї, що ви зловили». Симон-Петро увійшов до човна й витяг на берег сітку, повну великої риби. І було там сто п’ятдесят три рибини, та сіть від такої кількості не порвалася. І сказав Ісус: «Ідіть снідати!» І жоден з учнів не наважився запитати: «Хто Ти?» — бо вони знали, що то Господь. Ісус підійшов, узяв хліба й дав їм. Він також дав їм і риби. І це було вже втретє, як Ісус з’явився Своїм учням після того, як Він воскрес з мертвих. Коли вже всі поснідали, Ісус запитав Симона-Петра: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене дужче, ніж усі інші?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе». Ісус наказав йому: «Подбай про Моїх ягнят». І вдруге Він спитав його: «Симоне, Іоанів сину, чи ти Мене любиш?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я Тебе люблю». Ісус сказав: «Паси овець Моїх». Ісус запитав Петра втретє: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене?» Петро засмутився від того, що Ісус утретє його спитав: «Чи любиш ти Мене?» Але відповів: «Господи, Ти все знаєш. Ти знаєш, що я Тебе люблю». І сказав тоді Ісус: «Подбай про овець Моїх. Істинно кажу тобі: коли ти був молодий, ти вдягався сам і йшов, куди тобі заманеться, та постарівши, простягатимеш руки свої і хтось інший одягатиме тебе й вестиме туди, куди ти не схочеш». Сказав Він це, щоб вказати, якою смертю Петро загине, щоб принести славу Господу. Після цих слів Ісус звернувся до Петра: «Іди за Мною». Петро озирнувся й побачив, що за ними йшов улюблений учень Ісуса, той, що під час вечері нахилився до Нього й спитав: «Господи, хто ж той, що зрадить Тебе?» Тож, побачивши його, Петро спитав Ісуса: «Господи, а з ним що буде?» Ісус відповів йому: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього? Ти йди за Мною!» Чутка про те, що той учень не помре, розійшлася поміж братами. Але Ісус не казав, що той учень не помре. Він лише сказав: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього?» Саме цей учень і свідчить про все, він же й написав це, і ми знаємо, що свідчення це правдиве. Багато ще чого Ісус здійснив, і якщо про все написати докладно, то книг було б стільки, що цілий світ, я думаю, не вмістив би всього написаного.

Вiд Iвана 21:1-25 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Після цього Ісус знову з’явився учням біля Тиверіадського моря; а з’явився так. Були разом Симон Петро, Хома, званий Дідімом, Нафанаїл з Кани Галілейської, сини Зеведея та двоє інших з Його учнів. Симон Петро каже їм: Я йду ловити рибу. Вони кажуть йому: І ми йдемо з тобою. Вони пішли й відразу сіли в човен, та нічого в ту ніч не зловили. А коли вже настав ранок, Ісус став на березі; проте учні не знали, що це Ісус. Ісус каже їм: Діти, чи є у вас якась їжа? Вони відповіли Йому: Ні. Він сказав їм: Закиньте сіть із правого боку човна, і знайдете. Вони закинули, і вже не могли витягнути її від великої кількості риби. Тоді той учень, якого любив Ісус, каже Петру: Це ж Господь! Симон Петро, почувши, що це Господь, підперезався одягом (бо був нагим) і кинувся в море. А інші учні припливли в човні (бо були недалеко від берега, ліктів зо двісті), тягнучи сіть з рибою. Коли ж вони вийшли на берег, то побачили розкладений жар, на ньому рибу, і хліб. Ісус каже їм: Принесіть риби, яку ви щойно зловили. Симон Петро пішов і витягнув на берег сіть, повну великих рибин, яких було сто п’ятдесят три; і від такої кількості сіть не прорвалася. Ісус каже їм: Ідіть снідати. З учнів же ніхто не наважувався запитати Його: Хто Ти? — знаючи, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб і дає їм, і так само рибу. Це вже втретє Ісус з’явився Своїм учням після воскресіння з мертвих. Коли вони поснідали, Ісус каже Симону Петру: Симоне Іонин, чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Iсус каже йому: Паси Моїх ягнят. Знову вдруге каже йому: Симоне Іонин, чи любиш ти Мене? Петро каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Iсус каже йому: Паси Моїх овець. Втретє каже йому: Симоне Іонин, чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що Він втретє сказав йому: Чи любиш ти Мене? — і сказав Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус каже йому: Паси Моїх овець. Істинно, істинно тобі кажу: коли ти був молодим, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; а коли постарієш, то простягнеш свої руки й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. Це Він сказав, указуючи, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, каже йому: Іди за Мною. Петро обернувся й побачив, що за ним іде учень, якого любив Ісус і який на вечері припав до Його грудей і сказав: Господи, хто Твій зрадник? Побачивши його, Петро каже Ісусу: Господи, а він що? Ісус каже йому: Якщо Я схочу, щоб він залишався, доки Я не прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. І розійшлися ці слова між братами, що той учень не помре. Та Ісус не сказав йому, що він не помре, а тільки сказав: Якщо Я схочу, щоб він залишався, доки Я не прийду, що тобі до того? Цей учень і свідчить про це і написав це, і ми знаємо, що його свідчення істинне. Багато й іншого зробив Ісус, але якби про те написати докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь.

Вiд Iвана 21:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Після цього знову з’явився Ісус [Своїм] учням [по воскресінні з мертвих] біля Тиверіадського моря. А з’явився так: були разом Симон-Петро й Хома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галилейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: Іду рибу ловити! Говорять йому: Ідемо й ми з тобою. Вони вийшли, [тут же] сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. Як настав ранок, став Ісус на березі, але учні не впізнали, що це Ісус. Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли йому: Немає. Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна — і зловите. Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: Це ж Господь! Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. Коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили. Симон-Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, — сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: Підходьте, їжте. Жодний учень не наважився запитати Його: Хто Ти? — бо знали, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб, дає їм, а також рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням після воскресіння з мертвих. Коли поснідали, Ісус каже Симонові-Петрові: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе! Каже йому: Паси ягнята Мої! Каже йому знову вдруге: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Каже йому: Паси вівці Мої! Каже йому втретє: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє, «чи любиш Мене?», і відповів Йому: Господи, Ти все знаєш! Ти знаєш, що люблю Тебе! А Ісус йому говорить: Паси вівці Мої! Знову й знову запевняю тебе: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди ти не захочеш. Він сказав це, вказуючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, звелів йому: Іди за Мною! Обернувшись, Петро побачив учня, якого любив Ісус, котрий йшов за ним, — того, який на вечері припав до Його грудей і запитував: Господи, хто зрадить Тебе? І як побачив його Петро, то питає Ісуса: Господи, а цей що? Відповідає йому Ісус: Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, — що тобі до того? Ти йди за Мною! І рознеслося це слово між братами, що той учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, — що тобі до того? Це той учень, котрий свідчить про це, який і написав оце. І знаємо, що його свідчення правдиве. Є багато іншого, що вчинив Ісус. Якби докладно описати все, то, думаю, що світ не вмістив би написаних книг. [Амінь].

Вiд Iвана 21:1-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так. Були в купі Симон Петр та Тома, на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє. Каже їм Симон Петр: Пійду риби ловити. Кажуть вони йому: Пійдемо й ми з тобою. Вийшли та й улїзли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нїчого. Як же настав уже ранок, стояв Ісус на березї; та не знали ученики, що се був Ісус. Рече тодї їм Ісус: Дїти, чи маєте що їсти? Відказали Йому: Нї. Він же рече їм: Закиньте невода з правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби. Каже тодї ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море. Инші ж ученики човником приплили (бо недалеко були від землї, а локот на двістї), тягнучи невода з рибою. Скоро вийшли на землю, бачять розложений жар, а на йому рибу і хлїб. Рече їм Ісус: Принесїть риби, що вловили тепер. Улїз же Симон Петр, та й витяг невід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід. Рече їм Ісус: Ідїть обідайте. Нїхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь. Приходить тодї Ісус і бере хлїб, та й дає їм, і риби так само. Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих. Як же обідали, рече Ісус Симонові Петру: Симоне Йонин, чи любиш мене більш, нїж сї: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої. Рече йому знов удруге: Симоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівцї мої. Рече йому втретє: Симоне Йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівцї мої. Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш. Се ж промовив, означуючи, якою смертю прославить Бога. І, сказавши се, рече йому: Йди слїдом за мною. І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слїдом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе? Сього побачивши Петр, каже Ісусові: Господи, сей же що? Рече йому Ісус: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? ти йди за мною. І пійшло слово се між братів, що ученик той не вмре, та не сказав йому Ісус, що не вмре; а: Коли схочу, щоб він пробував, доки прийду, що тобі до того? Се той ученик, що сьвідкує про се, і писав се; і знаємо, що правдиве сьвідкуваннє його. Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати з'осїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.