Вiд Iвана 19:16-27
Вiд Iвана 19:16-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Пилат віддав їм Ісуса на розп’яття. І вони взяли Його під варту. І пішов Ісус, несучи Свій хрест, до місця, що звалося Лобним, арамійською мовою Голгофа. Там Його й розіп’яли, а разом з Ним іще двох по обидва боки, так що Ісус виявився посередині. Пилат звелів зробити напис на табличці й прибити її на хресті. Ісус Назаретянин. Цар Юдейський було там написано. Цей надпис був зроблений арамійською, грецькою та латинською мовами. Та багато юдеїв прочитало його, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було недалеко від міста. Та головні юдейські священики сказали Пилатові: «Напиши не „Цар Юдейський”, а так: „Цей Чоловік сказав: Я — Цар Юдейський”». Пилат відповів їм: «Що я написав, те й написав». Розіп’явши Ісуса, воїни взяли Його одяг і розділили на чотири частини, щоб кожному дісталося. Вони взяли також туніку, але вона була без швів — цільна, зіткана зверху до низу. Тоді вони сказали один одному: «Не будемо її рвати, натомість кинемо жереб, кому вона дістанеться». І збулося сказане у Святому Писанні: «Вони розділили одяг Мій між собою і кинули жереб на Моє вбрання, кому воно дістанеться». Отже, воїни так і зробили. Біля хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, стояли Його мати, материна сестра, Клеопова жінка Марія та Марія Маґдалина. Побачивши, що Його матір і учень, якого Він дуже любив, стоять поруч, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син». І учневі: «Це твоя мати». І учень узяв її до себе, і жила вона потім у нього.
Вiд Iвана 19:16-27 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді він видав Його їм на розп’яття, і вони взяли Ісуса і повели. І, несучи Свій хрест, Він вийшов на так зване місце Черепа, яке по-єврейськи називається Голгофа. Там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і з іншого боку, а посередині Ісуса. Пілат же написав і напис і прибив його на хресті; а написано було: Ісус Назаря´нин, Цар іудейський. Цей напис читав багато хто з іудеїв, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста; а написано було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи. Іудейські ж первосвященники сказали Пілату: Не пиши: Цар іудейський, — а напиши, що Він казав: Я Цар іудейський. Пілат відповів: Що написав, те написав. Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли Його одяг і розділили на чотири частини, кожному воїну по частині, а також хітон. Хітон же був не зшитий, а весь тканий зверху донизу. Тож вони сказали один одному: Не роздираймо його, а киньмо про нього жереб, кому буде, — щоб збулося Писання, яке каже: Розділили Мій одяг між собою і про Моє вбрання кидали жереб. Так зробили воїни. Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері Марія Клеопова і Марія Магдалина. Ісус, побачивши матір і поруч неї учня, якого любив, каже Своїй матері: Жінко, ось твій син. Потім каже учневі: Ось твоя мати. І з того часу цей учень узяв її до себе.
Вiд Iвана 19:16-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ось тоді він їм видав Його, щоб розп’ясти... І взяли Ісуса й повели... І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. Там Його розп’яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп’ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський. Пилат відповів: Що я написав написав! Розп’явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили... Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.
Вiд Iвана 19:16-27 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели]. Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині. Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв! Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи. Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я — Цар юдеїв! Пилат відповів: Що я написав, — те написав! А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий. Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили. Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син! Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
Вiд Iвана 19:16-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели. І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота. Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса. Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський. Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи. Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський. Відказав Пилат: Що написав, написав. Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий. Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили. Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина. Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій. Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.