Вiд Iвана 19:1-22
Вiд Iвана 19:1-22 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Пилат наказав забрати Його й покарати батогами. І воїни, сплівши тернового вінка, наділи його Ісусу на чоло й накинули на Нього багряницю. Вони підходили до Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Цар Юдейський!» — і били Його по обличчю. Пилат знову вийшов і звернувся до юдейських лідерів: «Послухайте, я накажу вивести Його до вас, щоб ви знали, що я не бачу ніякої провини за Ним». І вийшов Ісус, і на Ньому був терновий вінок, а на плечах Його була багряниця. Тоді Пилат мовив: «Ось цей Чоловік!» Побачивши Його, головні священики та варта храму загукали: «Розіпни Його! Розіпни Його!» «Ви самі беріть Його і розпинайте! — Сказав Пилат. — Бо я не знаходжу ніякої провини за Ним». «Ми маємо Закон, і згідно з ним Він мусить померти, бо назвав себе Сином Божим», — відповіли юдеї Пилатові. Почувши це, Пилат іще більше злякався. Він знову повернувся до свого палацу й запитав Ісуса: «Звідки Ти?» Але Той йому і слова не відповів. «Ти не хочеш зі мною розмовляти? — Запитав Пилат. — Ти, напевно, знаєш, що я маю владу відпустити Тебе або ж розіп’ясти?» Тоді Ісус сказав: «Не мав би ти ніякої влади наді Мною, якби не була вона дарована тобі Богом. Отже, на тому, хто видав Мене тобі, лежить більший гріх». Після цього Пилат намагався знайти спосіб звільнити Ісуса, та юдеї кричали: «Якщо ти Його звільниш, то це означатиме, що ти не є цезаревим другом! Кожен, хто вдає з себе царя, йде супроти цезаря!» Коли ж Пилат почув це, то вивів Ісуса, а сам сів на суддівське місце, що звалося «Бруківка». По-гебрейському воно звалося «Ґаввата» . Було це в п’ятницю перед Пасхою, близько полудня. І сказав тоді Пилат юдеям: «Ось ваш Цар!» І всі закричали: «Забери Його! Забери Його геть! Розіпни Його!» «Ви хочете, щоб я розіп’яв вашого Царя?» — спитав Пилат. А головні священики відповіли йому: «У нас немає іншого царя, крім цезаря!» Тоді Пилат віддав їм Ісуса на розп’яття. І вони взяли Його під варту. І пішов Ісус, несучи Свій хрест, до місця, що звалося Лобним, арамійською мовою Голгофа. Там Його й розіп’яли, а разом з Ним іще двох по обидва боки, так що Ісус виявився посередині. Пилат звелів зробити напис на табличці й прибити її на хресті. Ісус Назаретянин. Цар Юдейський було там написано. Цей надпис був зроблений арамійською, грецькою та латинською мовами. Та багато юдеїв прочитало його, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було недалеко від міста. Та головні юдейські священики сказали Пилатові: «Напиши не „Цар Юдейський”, а так: „Цей Чоловік сказав: Я — Цар Юдейський”». Пилат відповів їм: «Що я написав, те й написав».
Вiд Iвана 19:1-22 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді Пілат узяв Ісуса і піддав Його бичуванню. А воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову, і одягнули Його в багряницю, і казали: Вітаємо, Царю іудейський! І били Його по щоках. Пілат знову вийшов і сказав їм: Ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини. Тоді Ісус вийшов у терновому вінку і в багряниці, і Пілат каже їм: Ось Чоловік! Коли ж первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: Розіпни, розіпни Його! Пілат каже їм: Візьміть Його ви й розіпніть, бо я не знаходжу в Ньому вини. Іудеї відповіли йому: У нас є Закон, і за нашим Законом Він повинен померти, бо зробив Себе Сином Божим. Коли ж Пілат почув ці слова, то ще більше злякався, і знову увійшов у преторій, і каже Ісусу: Звідки Ти? Та Ісус не дав йому відповіді. Тоді Пілат каже Йому: Ти зі мною не говориш? Хіба Ти не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе і маю владу звільнити Тебе? Ісус відповів: Ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було дано тобі згори; тому більший гріх має той, хто видав Мене тобі. З цього часу Пілат намагався звільнити Його, та іудеї кричали: Якщо звільниш Його, ти не друг кесарю! Кожен, хто робить себе царем, противиться кесарю! Пілат, почувши ці слова, вивів Ісуса і сів у суддівське крісло в місці, яке називається Ліфостротон, а по-єврейськи Гаввафа. А тоді був день приготування до Пасхи, близько шостої години. І Пілат каже іудеям: Ось ваш Цар! Вони ж закричали: Геть, геть Його! Розіпни Його! Пілат каже їм: Вашого Царя розіп’ясти? Первосвященники відповіли: У нас немає царя, крім кесаря! Тоді він видав Його їм на розп’яття, і вони взяли Ісуса і повели. І, несучи Свій хрест, Він вийшов на так зване місце Черепа, яке по-єврейськи називається Голгофа. Там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і з іншого боку, а посередині Ісуса. Пілат же написав і напис і прибив його на хресті; а написано було: Ісус Назаря´нин, Цар іудейський. Цей напис читав багато хто з іудеїв, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста; а написано було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи. Іудейські ж первосвященники сказали Пілату: Не пиши: Цар іудейський, — а напиши, що Він казав: Я Цар іудейський. Пілат відповів: Що написав, те написав.
Вiд Iвана 19:1-22 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його... Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу! Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав! Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав. І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп’ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити? Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав... Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві. Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата. Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар! Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп’ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря! Ось тоді він їм видав Його, щоб розп’ясти... І взяли Ісуса й повели... І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. Там Його розп’яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп’ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський. Пилат відповів: Що я написав написав!
Вiд Iвана 19:1-22 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати. Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього й казали: Радій, Царю юдеїв! — і били Його в обличчя. І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини. Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце — Людина! Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина! Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді. Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе? Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх. Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві! Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. Була ж п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря! І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели]. Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині. Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв! Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи. Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я — Цар юдеїв! Пилат відповів: Що я написав, — те написав!
Вiд Iвана 19:1-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його. А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його, і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице. Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу. Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік! Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини. Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив. Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся, і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому. Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе? Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має. З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві. Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата. Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш! Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря. Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели. І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота. Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса. Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський. Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи. Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський. Відказав Пилат: Що написав, написав.