Вiд Iвана 18:18-40
Вiд Iвана 18:18-40 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тим часом слуги й сторожа, назбиравши хмизу, розклали вогнище й стали гуртом коло нього, щоб погрітися, бо було холодно. Петро також стояв з ними й грівся. Первосвященик поцікавився в Ісуса про Його учнів і про Його вчення. І відповів Ісус: «Я завжди говорив відкрито перед людьми. Я завжди навчав у синагогах і храмі, де збираються всі юдеї, і ніколи нічого не приховував. Навіщо ж допитуєш Мене? Запитай тих, хто слухав Мене і чув, що Я казав. Вони, напевно, знають!» Коли Ісус це мовив, то один зі сторожі підійшов до Нього і вдарив Його, сказавши: «Як Ти смієш так відповідати первосвященикові?» Ісус же йому на те: «Якщо Я сказав щось не так, то що саме? А якщо Я сказав правду, то навіщо б’єш Мене?» Тоді Анна відіслав зв’язаного Ісуса до первосвященика Каяфи. Увесь цей час Симон-Петро грівся біля вогнища. Коли його запитали: «Чи й ти часом не з Його учнів?» — то він відрікся, мовивши: «Ні». Один із родичів того слуги первосвященика, якому Петро відтяв вухо, спитав: «Чи не тебе я бачив у саду разом з Ним?» Петро й цього разу відрікся, і тієї ж миті проспівав півень. І повели Ісуса від Каяфи до палацу прокуратора. Було це рано вранці. Юдеї не схотіли заходити туди, щоб не осквернитися, і щоб можна було на свято їсти пасхальну їжу. Тож Пилат вийшов до них і спитав: «У чому ви звинувачуєте цього Чоловіка?» Вони йому відповіли: «Він злочинець, тому й привели ми Його до тебе!» Тоді Пилат сказав: «Заберіть Його і судіть самі, за вашим законом». Та вони мовили: «Але твій закон не дозволяє нам нікого засуджувати на смерть». І сталося так, як передрікав Ісус, коли говорив про те, якою смертю помре. Пилат повернувся до свого палацу й, покликавши Ісуса, запитав Його: «Ти — Цар Юдейський?» Ісус йому відповів: «Ти це від себе кажеш, чи інші тобі розповіли про Мене?» «Хіба я юдей? — Запитав Пилат. — Це Твої співвітчизники й первосвященики привели Тебе до мене. Що лихого Ти вчинив?» І відповів Ісус: «Моє Царство не належить цьому світові. Якби воно належало, то слуги Мої воювали б так, щоб не виданий би Я був юдеям. Та Царство Моє не звідси». Тоді Пилат мовив: «Отже, Ти Цар». «Це Ти сказав, що Я Цар, — відповів Ісус. — Народився ж Я і прийшов у цей світ заради того, щоб свідчити про істину. І кожен, хто на боці істини, прислухається до Мого Голосу». Пилат тоді й питає: «Що ж є істина?» І мовивши так, він знову вийшов до юдеїв і сказав: «Я не знаходжу ніякої провини за Цим Чоловіком. Та є у вас звичай, за яким я відпускаю когось із злочинців на Пасху. Чи хочете, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?» Ті знову загукали: «Не Його відпусти, а Варавву!» Варавва ж був розбійником.
Вiд Iвана 18:18-40 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Раби ж і слуги, розклавши жар (бо було холодно), стояли й грілися. Петро теж стояв з ними й грівся. Тоді первосвященник запитав Ісуса про Його учнів і про Його вчення. Ісус відповів йому: Я говорив світу відкрито; Я завжди навчав у синагозі і в Храмі, де завжди збираються іудеї, і нічого не говорив таємно. Чому ти питаєш Мене? Спитай тих, які чули, що Я казав їм; ось вони знають, що Я казав. Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв поруч, ударив Ісуса по щоці й сказав: Це так Ти відповідаєш первосвященнику? Ісус відповів йому: Якщо Я сказав щось погане, то засвідчи, що це погане, а якщо добре, то за що ти б’єш Мене? Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященника Каяфи. А Симон Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: Чи не є і ти з Його учнів? Він зрікся й сказав: Ні. Один з рабів первосвященника, родич того, кому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив із Ним у саду? Тоді Петро знову зрікся, і відразу заспівав півень. Від Каяфи Ісуса повели в преторій. Був ранок, і вони не увійшли в преторій, щоб не осквернитися, а щоб можна було їсти пасху. Пілат вийшов до них і сказав: Яке обвинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка? Вони сказали йому у відповідь: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі. Пілат сказав їм: Візьміть Його ви і за своїм Законом судіть Його. Іудеї сказали йому: Нам не дозволено нікого віддавати на смерть, — щоб збулися слова Ісуса, які Він сказав, указуючи, якою смертю Він мав померти. Тоді Пілат увійшов назад у преторій, покликав Ісуса і сказав Йому: Ти Цар іудейський? Ісус відповів йому: Ти сам від себе це кажеш чи інші сказали тобі про Мене? Пілат відповів: Хіба я іудей? Це Твій народ і первосвященники видали Тебе мені. Що Ти зробив? Ісус відповів: Моє Царство не від цього світу. Якби від цього світу було Моє Царство, то Мої слуги воювали б, щоб Я не був виданий іудеям; та Царство Моє не звідси. Пілат сказав Йому: Значить, Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос. Пілат каже Йому: Що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до іудеїв і каже їм: Я не знаходжу в Ньому ніякої вини. Є ж у вас звичай, щоб я звільняв вам одного на Пасху. Чи хочете, щоб я звільнив вам Царя іудейського? Тоді всі знову закричали: Не Його, а Варавву! Варавва ж був розбійником.
Вiд Iвана 18:18-40 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б’єш? І відіслав Його Анна зв’язаним первосвященикові Кайяфі. А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї... А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали. А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене? Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси... Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.
Вiд Iвана 18:18-40 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся. А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення. Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого. Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив. Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові? Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш? Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи. А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні! Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду? Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень. А Ісуса повели від Каяфи в преторій. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти пасху. Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка? Вони йому у відповідь сказали: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі. Тоді Пилат їм сказав: Візьміть Його і судіть Його за вашим Законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого страчувати, — щоби сповнилися Ісусові слова, які Він сказав, зазначаючи, якою смертю мав померти. Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв? Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене? Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив? Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси. Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос. Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу. Та є у вас звичай, щоб я вам відпускав одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив Царя юдеїв? Тоді вони знову закричали, вигукуючи: Не Його, а Варавву! Варавва ж був розбійником.
Вiд Iвана 18:18-40 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся. Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його. Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого. Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав. Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві? Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш? Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея. Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї. Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним? Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв. Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху. Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього? Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі. Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого. Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти. Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський? Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене? Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси? Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля. Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу. Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому. Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського. Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.