Вiд Iвана 18:1-27

Поділитись

Вiд Iвана 18:1-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Мовивши це, Ісус разом зі Своїми учнями подався на протилежний бік долини Кідрон, де знаходився сад. Тож вони там й залишилися. Юда, зрадник Його, також знав це місце, бо Ісус часто зустрічався там зі Своїми учнями. Прийшовши до саду, Юда привів загін воїнів і сторожу з храму, яких послали головні священики й фарисеї. Воїни мали з собою ліхтарі, смолоскипи й зброю. Знаючи, що має статися з Ним, Ісус вийшов наперед і запитав їх: «Кого ви шукаєте?» Ті відповіли: «Ісуса з Назарета». Тоді Він мовив їм: «Це Я». Юда, котрий зрадив Його, стояв там з ними. Коли Він сказав: «Це Я», — всі відступили назад і попадали на землю. Тоді Ісус знову запитав їх: «Кого ви шукаєте?» А ті відповіли: «Ісуса з Назарета». І сказав тоді Ісус: «Я ж вам сказав, що це Я. Отже, якщо ви шукаєте Мене, то нехай ці люди йдуть собі». Ісус сказав так, щоб збулися слова, сказані раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти дав Мені». Симон-Петро мав меч і, вихопивши його з піхов, вдарив слугу первосвященика та відтяв йому праве вухо. А звали того слугу Малх. І сказав Ісус Петрові: «Вклади меча свого назад до піхов. Я повинен випити чашу страждань, яку Отець дав Мені». Тоді воїни, на чолі зі своїм командиром, і юдейська сторожа схопили Ісуса. Вони зв’язали Його й повели спочатку до Анни, Каяфиного тестя. Каяфа був первосвящеником того року. Саме Каяфа раніше радив юдеям, що було б краще, якби один Чоловік помер за народ. Симон-Петро разом із іншим учнем ішов за Ісусом. Того другого добре знав первосвященик, тож він і зайшов у двір первосвященика разом з Ісусом. А Петро зостався зовні, коло воріт. Тоді другий учень, котрий добре був знайомий первосвященикові, сказав щось служниці і провів Петра. Служниця й каже Петрові: «Ти також один із учнів Цього Чоловіка?» А Петро відповів їй: «Ні!» Тим часом слуги й сторожа, назбиравши хмизу, розклали вогнище й стали гуртом коло нього, щоб погрітися, бо було холодно. Петро також стояв з ними й грівся. Первосвященик поцікавився в Ісуса про Його учнів і про Його вчення. І відповів Ісус: «Я завжди говорив відкрито перед людьми. Я завжди навчав у синагогах і храмі, де збираються всі юдеї, і ніколи нічого не приховував. Навіщо ж допитуєш Мене? Запитай тих, хто слухав Мене і чув, що Я казав. Вони, напевно, знають!» Коли Ісус це мовив, то один зі сторожі підійшов до Нього і вдарив Його, сказавши: «Як Ти смієш так відповідати первосвященикові?» Ісус же йому на те: «Якщо Я сказав щось не так, то що саме? А якщо Я сказав правду, то навіщо б’єш Мене?» Тоді Анна відіслав зв’язаного Ісуса до первосвященика Каяфи. Увесь цей час Симон-Петро грівся біля вогнища. Коли його запитали: «Чи й ти часом не з Його учнів?» — то він відрікся, мовивши: «Ні». Один із родичів того слуги первосвященика, якому Петро відтяв вухо, спитав: «Чи не тебе я бачив у саду разом з Ним?» Петро й цього разу відрікся, і тієї ж миті проспівав півень.

Вiд Iвана 18:1-27 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Скзавши це, Ісус пішов зі Своїми учнями за потік Кедрон, де був сад, у який увійшов Сам і Його учні. Знав же це місце й Іуда, Його зрадник, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями. Тож Іуда, отримавши загін воїнів та слуг від первосвященників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями, смолоскипами й зброєю. Ісус, знаючи все, що має статися з Ним, вийшов і сказав їм: Кого ви шукаєте? Вони відповіли Йому: Ісуса Назаря´нина. Ісус каже їм: Це Я. Стояв же з ними й Іуда, Його зрадник. Як тільки Він сказав їм: Це Я, — вони відступили назад і впали на землю. Тоді Він знову запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назаря´нина. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я. Тож якщо ви Мене шукаєте, нехай оці йдуть, — щоб збулися слова, які Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я нікого не втратив. Тоді Симон Петро, маючи меч, витягнув його, і вдарив раба первосвященника, і відтяв йому праве вухо. Ім’я ж того раба було Малх. Та Ісус сказав Петру: Вклади свій меч у піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? Тоді воїни, тисяцький та іудейські слуги взяли Ісуса, зв’язали Його і повели Його спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був того року первосвященником. Це був той Каяфа, який дав іудеям пораду, що краще, щоб одна людина померла за народ. За Ісусом ішли Симон Петро та інший учень. Той учень був знайомий із первосвященником і тому увійшов з Ісусом у палац первосвященника. А Петро стояв зовні біля дверей. Тоді вийшов той інший учень, який був знайомий із первосвященником, сказав щось придверниці і завів Петра. Тут служниця-придверниця каже Петру: Чи не є і ти з учнів Цього Чоловіка? Він каже: Ні. Раби ж і слуги, розклавши жар (бо було холодно), стояли й грілися. Петро теж стояв з ними й грівся. Тоді первосвященник запитав Ісуса про Його учнів і про Його вчення. Ісус відповів йому: Я говорив світу відкрито; Я завжди навчав у синагозі і в Храмі, де завжди збираються іудеї, і нічого не говорив таємно. Чому ти питаєш Мене? Спитай тих, які чули, що Я казав їм; ось вони знають, що Я казав. Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв поруч, ударив Ісуса по щоці й сказав: Це так Ти відповідаєш первосвященнику? Ісус відповів йому: Якщо Я сказав щось погане, то засвідчи, що це погане, а якщо добре, то за що ти б’єш Мене? Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященника Каяфи. А Симон Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: Чи не є і ти з Його учнів? Він зрікся й сказав: Ні. Один з рабів первосвященника, родич того, кому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив із Ним у саду? Тоді Петро знову зрікся, і відразу заспівав півень.

Вiд Iвана 18:1-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його. Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали... І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти, щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім’я було Малх. Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв’язали Його, і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ. А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б’єш? І відіслав Його Анна зв’язаним первосвященикові Кайяфі. А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним? І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...

Вiд Iвана 18:1-27 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні. Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями. Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю. Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте? Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його. Коли ж Він сказав їм: Це Я! — вони подалися назад і попадали на землю. Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина. Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть. Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них. Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба — Малх. Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Ісуса і зв’язали Його. Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником. Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ. За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Ісусом до подвір’я первосвященика. А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра. Служниця, яка при дверях, каже Петрові: А ти часом не з учнів Цього Чоловіка? Той відповів: Ні! Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся. А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення. Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого. Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив. Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові? Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш? Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи. А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні! Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду? Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень.

Вiд Iвана 18:1-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його. Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його. Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю. Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте? Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними. Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю. Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея. Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти. Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого. Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх. Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її? Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його, і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року. Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей. Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський. Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра. Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї. Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся. Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його. Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого. Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав. Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві? Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш? Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея. Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї. Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним? Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.