Вiд Iвана 13:1-38
Вiд Iвана 13:1-38 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною. То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса. Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього. Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним. Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги й витирати їх рушником, яким був підперезаний. Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?» У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше». Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною». «Господи, — попросив Симон-Петро, — обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже: «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі». Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі». Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я. Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам. Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав. Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила. Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”. Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я — Сущий. Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав». Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене». Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже. Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом. Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив. Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?» І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота. І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити». Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді. Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним. Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч. Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться. Оскільки Бог здобуває славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його. Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу. Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного. Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного». «Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро. «Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус. Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу». Ісус відповів: «Чи й насправді ти покладеш своє життя? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».
Вiд Iвана 13:1-38 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час піти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які у світі, Він полюбив їх до кінця. І як настала вечеря, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріоту зрадити Його, Ісус, знаючи, що Отець віддав усе в Його руки і що Він від Бога вийшов і до Бога йде, устав з вечері, зняв верхній одяг, узяв рушник і підперезався. Потім налив в умивальницю води і почав мити учням ноги і витирати їх рушником, яким був підперезаний. Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господи, Ти хочеш мені мити ноги? Ісус сказав йому у відповідь: Що Я роблю, ти зараз не розумієш, а зрозумієш потім. Петро каже Йому: Не помиєш моїх ніг повік. Ісус відповів йому: Якщо не помию тебе, ти не матимеш зі Мною частки. Симон Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, а й руки й голову помий. Ісус сказав йому: Помитому треба тільки ноги помити, бо він увесь чистий; і ви чисті, але не всі. Бо Він знав, хто зрадить Його, тому й сказав: Не всі ви чисті. Коли ж Він помив їм ноги і одягнув Свій одяг, то знову возліг і сказав їм: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і правильно кажете, бо Я ним і є. Тож якщо Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити один одному ноги. Бо Я подав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам. Істинно, істинно вам кажу: раб не більший від свого господаря, і посланець не більший від того, хто його послав. Якщо ви знаєте це, то ви блаженні, коли робите це. Не про всіх вас кажу; Я знаю, кого вибрав; але це для того, щоб збулося Писання: Хто їсть зі Мною хліб, той підняв на Мене свою п’яту. Кажу вам про це тепер, перш ніж це сталося, щоб, коли станеться, ви увірували, що це Я. Істинно, істинно вам кажу: хто приймає того, кого Я пошлю, той приймає Мене, а хто приймає Мене, той приймає Того, Хто Мене послав. Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: Істинно, істинно вам кажу, що один із вас зрадить Мене. Тоді учні почали озиратись один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить. А один з Його учнів, якого любив Ісус, возлежав на лоні Ісуса. Симон Петро кивнув йому, щоб запитав, хто той, про кого Він говорить. Він, припавши до грудей, каже Йому: Господи, хто це? Ісус відповів: Той, кому Я, вмочивши, подам шматок хліба. І, вмочивши, подав шматок Іуді Симоновому Іскаріоту. Після цього шматка увійшов у нього сатана. Тоді Ісус каже йому: Що робиш, роби швидше. Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого це Він сказав йому. А оскільки в Іуди була скринька для грошей, то деякі подумали, що Ісус сказав йому: Купи, що нам потрібно для свята, — або щоб він дав щось бідним. Він, узявши шматок, відразу вийшов. Була ж ніч. Коли він вийшов, Ісус каже: Тепер прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. Якщо Бог прославився в Ньому, то Бог також прославить Його в Собі, і прославить Його відразу. Дітоньки, ще трохи Я буду з вами. Будете шукати Мене, і як Я сказав іудеям: Куди Я йду, туди ви не можете прийти, — так і вам тепер кажу. Нову заповідь Я даю вам, щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви щоб любили один одного. З того всі дізнаються, що ви Мої учні, якщо матимете між собою любов. Симон Петро каже Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: Куди Я йду, туди ти зараз не можеш піти за Мною, а підеш за Мною пізніше. Петро каже Йому: Господи, чому я зараз не можу піти за Тобою? Я своє життя покладу за Тебе. Ісус відповів йому: Ти своє життя покладеш за Мене? Істинно, істинно тобі кажу: не заспіває півень, як ти тричі зречешся Мене.
Вiд Iвана 13:1-38 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п’яту свою! Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене! Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!... І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже. При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус. От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже? І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи? Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!... За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше... Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому. А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що. А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч. Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог. Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його! Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер. Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною. Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу! Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...
Вiд Iвана 13:1-38 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх. Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався. Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги? Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш. Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною. Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову. А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі. Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті. А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам. Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його. Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте. Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту. Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я. Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав! Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене! Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить. Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса. Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить. А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це? Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона. І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше! Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому. Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним. Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч. А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його! Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу. Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою. Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше. Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу. Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за Мене ти покладеш? Знову й знову запевняю тебе: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене.
Вiд Iвана 13:1-38 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх. І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив, знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде, устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь. Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний. Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої? Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля. Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною. Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову. Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї. Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті. Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам? Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я. Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги. Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть. Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його. Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се. Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою. Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я. Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене. Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене. Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить. Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус. Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить. Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се? Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому. А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко. Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому. Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим. Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч. Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому. Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його. Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер. Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного. По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного. Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною. Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу. Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.