Єремiя 23:1-24
Єремiя 23:1-24 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
«Горе пастухам, що занедбують і розгонять овець стада Мого», — каже Господь. Тож ось що Господь Бог Ізраїлю каже про пастухів, що народ мій пасуть: «Ви розігнали овець Моїх і вигнали їх, про них не дбаючи. Тож Я тепер вам відплачу за все те зло, що наробили ви», — каже Господь. «Я позбираю рештки стада Мого з усіх земель, куди Я повиганяв їх, і поверну назад на пасовисько їхнє, щоб плодилися й множилися вони. Поставлю Я над ними пастухів і тоді вівці не будуть більше боятися, ані лякатися, і жодна більше не загубиться», — каже Господь. «Час настає, — каже Господь, — коли Я вирощу з коліна Давидова праведний „Парост” — Царя, Який мудро царюватиме, Який справедливість і праведність чинитиме в цім краю. За Його царювання врятовано буде Юдею, й Ізраїль житиме в безпеці, та ось ім’я його: Господь — Наша Перемога». Господь продовжує: «Ось час надходить, коли народ ізраїльський більше не казатиме: „Клянусь Всевишнім, що вивів синів Ізраїлю з землі Єгипетської”. Натомість казатимуть: „Клянусь Господом, що вивів їх із землі північної, куди Він вигнав непокірних. І повернуться вони знов на землю праотців”». Скажи пророкам: «Серце моє розбито в грудях, усі кістки мої тремтять. Я, Єремія, сп’янів від слів святих Всевишнього Господа мого. Адже розпусників доволі у Юдеї, навіть земля стенає від прокляття: пасовиська у степу повисихали, на пустелю перетворилися вони. Пророки ці ідуть шляхом брехні, і сила їхня — в кривді». «Адже пророки і священики — безбожні. І навіть у Моєму храмі Я нечестивість їхню бачу», — каже Господь. «Тож їхня путь для них слизькою стане. У темряву їх виженуть, і там вони впадуть, бо лихо наведу на них в той рік, коли Я покараю їх», — каже Господь. «Серед пророків самарійських таку гидоту бачив Я: пророцтво іменем Ваала вони творили й зводили на манівці народ Мій. І серед пророків єрусалимських жахливе бачив Я: брехали одне одному, перелюб чинили і зміцнювали нечестивих, аби ніхто не відвертався від гріха свого. Усі вони для Мене, мов Содом, та мешканці його, немов Ґоморра. — Всемогутній Господь каже про тих пророків. — Я їх полин примушу їсти й пити отруйну воду, бо нечестивість розповзлась по всьому краю від пророків єрусалимських». Ось що Всемогутній Господь каже: «Не слухайте слів тих пророків, що пророкують вам, то все брехня! Вони вам кажуть про видіння свої власні, ті з’яви не від Господа прийшли. Вони все кажуть тим, хто зневажає Мене, що Господь подарує їм мир. А всі, хто Моїй волі вперто чинить опір, повторюють: „Вас не спіткає лихо”. Та хто з них стояв у Господа на раді? Хто Бога бачив і слово Його чув? Хто дослухався до настанов Його й почув? Ніхто! Ось йде Господня кара, наче буря, ось вихор люті, що на грішні голови впаде. Гнів Господа не відвернеться, доки своєї Він не досягне мети, доки не здійснить задуму Свого. А як це трапиться, ви всі збагнете, чому усе це мало статись. Пророків Я не посилав, але вони прибігли. Не говорив Я з ними, та все ж вони пророкували ім’ям Моїм. Якби вони були на раді в Мене, то Господа слова несли б до Якова народу. Тоді б вони дітей Моїх відвернули від їхньої дороги злої, від нечестивих вчинків їх». «Я — Господь, Я завжди поруч, — Всевишній каже, — Я з вами рядом на віки». «Якщо ховається у потайних місцях людина, хіба її вже не побачу Я? — Всевишній питає. — Чи Мною не заповнені земля і небо?»
Єремiя 23:1-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь! Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь! А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться. І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь! Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить. За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша. Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського, а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі. Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п’яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів... Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда... Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь. Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь... А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля! А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора... Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі! Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх. Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас! А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув? Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде... Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це! Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують. А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об’являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків. Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека? Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
Єремiя 23:1-24 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
О, пастухи, які розганяєте і нищите овець свого стада! Через це так говорить Господь про тих, що пасуть мій народ: Ви розсіяли Моїх овець і вигнали їх, і ви їх не відвідали! Ось Я помщуся на вас за лукавими вашими задумами. І Я зберу тих, що залишилися, з Мого народу з усієї землі, куди Я їх туди вигнав, і поставлю їх у їхньому пасовиську, і виростуть, і розмножаться. І підніму їм пастирів, які їх пастимуть, і не боятимуться більше, ані не жахатимуться, — говорить Господь. Ось приходять дні, — говорить Господь, — і підніму Давидові праведну парость, і царюватиме цар, і буде розумний, і зробить суд та праведність на землі. У його дні Юда врятується, й Ізраїль замешкає у впевненості, і це Ім’я, яким його назве Господь у пророках: Йоседек. Моє серце розбите, у мені сколихнулися всі мої кості, я став, як розбитий чоловік і як чоловік, охоплений вином перед обличчям Господа і перед обличчям краси Його слави. Бо від обличчя цих заплакала земля, висохли пасовиська пустелі, і їхній біг був поганий, і їхня сила — не така. Бо пророк і священик осквернилися, і Я побачив їхнє лукавство в Моєму домі. Через це нехай їхня дорога буде їм на ковзання в темряві, і вони поковзнуться і впадуть на ній. Бо Я наведу на них зло в рік їхніх відвідин. І в пророках Самарії Я побачив беззаконня. Вони пророкували Ваалом і звели народ Мій, Ізраїль. І в пророках Єрусалима Я побачив страшне, як чинили перелюб і ходили в брехні та підтримували руки язичників, щоб кожний не відвернувся від своєї поганої дороги. Для Мене всі стали, як Содом, і ті, що в ньому живуть, як Гоморра! Через це так говорить Господь: Ось Я годую їх болем і напою їх гіркою водою, бо від єрусалимських пророків вийшло осквернення всієї землі. Так говорить Господь, Вседержитель: Не слухайте слів пророків, бо вони обманюють видіннями, вони говорять від свого серця, а не від Господніх уст. Говорять до тих, що відкинули Господнє слово: Мир буде вам! І всім, що ходять за їхніми бажаннями, кожному, хто ходить за оманою їхнього серця, вони сказали: На тебе не прийде зло! Бо хто став у Господній раді й побачив Його слово? Хто прислухався і почув? Ось трясіння від Господа і гнів виходить на потрясіння, прийде зібраним проти безбожних. І Господній гнів більше не повернеться, аж доки не зробить це, і аж доки не підніме це за задумом свого серця. У кінці днів це пізнають. Я не посилав пророків, а вони побігли. Я не говорив до них, а вони пророкували. І якщо б вони стали в Моїй справі, і вислухали Мої слова, то Я відвернув би Мій народ від їхніх лукавих задумів. Я є Бог, Який перебуває близько, — говорить Господь, — а не Бог, що вдалині. Якщо хтось сховається в схованках, чи Я його не побачу? Хіба Я не наповняю небо і землю? — говорить Господь.
Єремiя 23:1-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Горе пастирям, що занапащують і розгонять вівцї отари моєї, говорить Господь. Тим же то так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, до пастирів, що пасуть нарід мій: Порозганяли ви й порозпуджували вівцї мої й не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ледачі ваші вчинки, говорить Господь. І позбіраю останок отари моєї з усїх земель, куди повиганяв їх, та заверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись й намножуватись. І поставлю над ними пастирів, що їх пасти муть, і вже не будуть лякатись та пудитись і нї одна з них не загубиться, - говорить Господь. Ось, надходить час, говорить Господь, і збуджу Давидові праведного пагонця, що володїти ме, як царь, і мудрим робом ходити ме й чинити ме суд і справедливість на землї. За днїв його спасеться Юда, й жити ме безпеч Ізраїль, і ось імя його, яким його звати муть: Бог - оправданнє наше. І ось, надходить час, говорить Господь, що не казати муть більш: Так певно, як жив Господь, що вивів синів Ізрайлевих із Египту, а казати муть: Так певно, як жив Господь, що вивів і привів рід дому Ізрайлевого з півночньої землї й з усїх земель, куди їх був вигнав, і будуть жити в рідній країнї. Що до пророків: Роздирається серце моє в менї; тремтять усї костї мої; я - мов пяний, мов чоловік, що його подолїло вино, а се через Господа й задля сьвятих слів його. Земля бо повна перелюбників; земля плаче від прокляття; посохли степові пасовища; а задуми їх ледачі, й сила їх - у кривдї. Бо й пророк і сьвященник лицемірні, ба й у домі мойму найшов я їх ледарство, говорить Господь. Тим же то дорога їх буде їм, наче ожеледа в темряві: торкнись їх, а вони попадають; пошлю бо лихолїттє на їх, час кари їх, - говорить Господь. В пророків Самарийських бачив я безум: пророкували вони в імя Баалове, й звели з ума люд мій, Ізраїля. У пророків же Ерусалимських бачу я страшні речі: жиють вони перелюбно, блукають в неправдї, і піддержують руки лиходїям, щоб нїхто не вертався з безбожностї своєї. Вони менї такі, як Содома, а осадники його - як Гоморра. Тим же то говорить так Господь про ті пророки: Ось, я нагодую їх полином, а напою їх водою з жовчю, бо від пророків Ерусалимських розлилась безбожність по всїй країнї. Ще так говорить Господь сил небесних: Не прислухуйтесь словам тих пророків, що вам пророкують: вони зраджують вас, оповідають мрії серця свого, а не з уст Господнїх. Раз-у-раз говорять вони моїм зневажникам: Господь сказав: мир буде вам. А всякому, хто ходить в упрямостї свого серця, провадять: Нїяке лихо не прийде на вас. А хто ж стояв у радї Господнїй? Хто бачив його й чував слова його? Хто прислухавсь до його слова і дослухався? Се надходить хуртовина гнїву Господнього, буря грізна, і вдарить на голову безбожних. І не відвернеться гнїв Господень, покіль не довершить він і не спевнить задумів серця свого; свого часу буде вам се розумно й ясно. Не посилав я тих пророків, а самі вони побігли; я не говорив їм, а вони пророкували. Коли б вони стояли в моїй радї, та й ясували б людові мойму мої слова й з'упиняли б їх од ледачої дороги їх і від ледачих учинків їх. Чи то ж я тілько зблизька Бог, говорить Господь, а не Бог і надалеки? Хиба ж сховається людина в потайне місце, де б я її не бачив? говорить Господь. Чи ж не сповнюю я небо й землю? говорить Господь.