Книга Суддiв 7:7-22

Поділитись

Книга Суддiв 7:7-22 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тоді Господь сказав Ґідеону: «З допомогою тих трьохсот, що воду хлебчуть, Я спасу вас і віддам мидіанців у ваші руки. Усі ж інші мають повернутися додому». І залишив Ґідеон ті три сотні, і взяли вони всю провізію і сурми з собою, а решту ізраїльтян він відіслав додому. Табір мидіанців був розташований у долині, що лежала під ними. Вночі Господь сказав йому: «Вставай! Іди негайно й напади на табір, бо призначив Я віддати їх у твої руки. Але якщо ти боїшся нападати, то піди вниз зі слугою своїм Пурою. Ти почуєш, про що вони говорять, і після того станеш значно сміливіший, підеш і нападеш на табір». Тож Гідеон та Пура вирушили до мидіанського табору. Мидіанці, амаликійці та народи Сходу зі своїми незчисленними верблюдами займали всю долину, мов сарана. І було їх, як піску на березі моря. Коли Ґідеон наблизився, то почув, як один чоловік розповідав свій сон товаришеві. Він казав: «Я бачив сон, як круглий буханець хліба котився по табору мидіанців, докотився до намету і вдарив його. І намет завалився. Той буханець перевернув його й розвалив». Товариш його відповів: «Це не інакше, як меч Ґідеона, сина Йоашевого, ізраїльтянина. Бог віддав військо мидіанців у їхні руки». Коли почув Ґідеон про той сон і його тлумачення, то вклонився він Богу, потім повернувся до ізраїльського табору і сказав: «Піднімайтеся! Господь віддав табір мидіанців у ваші руки». Він розділив 300 чоловік на три загони і кожному дав сурми й порожній глечик зі смолоскипом усередині. Він сказав їм: «Дивіться, що я роблю, і робіть те саме. Коли я підійду до самого табору, робіть те, що й я. Коли я і всі ті, хто зі мною, сурмитимемо в сурми, то й ви також сурміть у сурми навколо ворожого табору й гукайте: „За Господа і Ґідеона!”» Коли Ґідеон зі своєю сотнею людей підійшов до самого ворожого табору, там якраз змінилася нічна варта. Засурмили вони в сурми і розбили глечики, що були у них в руках. Тоді люди всіх трьох загонів також засурмили у сурми й розбили глечики, що були у них в руках. У лівій руці у них горіли смолоскипи, а в правій вони тримали сурми, в які сурмили. І вигукували вони: «Меч за Господа і Ґідеона». Навколо ворожого табору стояли люди Ґідеона, кожен на своєму місці, а люди в таборі попідскакували, почали репетувати, зчинилася паніка, й вороги кинулися навтіч. Коли ж люди Ґідеона засурмили в триста сурм, Господь повернув мечі мидіанців на братів їхніх. Військо бігло аж до Бет-Шитти, що по дорозі до Зерери, й аж до кордону Авель-Мехоли, що біля Тавата.

Книга Суддiв 7:7-22 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце. І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині. І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою. А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору. І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі. А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности. І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув. І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір. І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір! І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків. І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви. І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона! І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках. І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона! І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали. І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.

Книга Суддiв 7:7-22 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Тоді Господь сказав Ґедеонові: Трьома сотнями чоловік, які хлебтали воду, спасу вас і передам Мадіяма у твою руку, а весь народ нехай відійде — кожний до його місцевості. І вони взяли їжу народу у свою руку і свої роги. Він усіх ізраїльських мужів відіслав — кожного до свого житла, і тільки трьохсот мужів затримав. А табір Мадіяма був під ним у долині. І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Устань, швидко спустися звідси до табору, бо Я його передав у твою руку! Якщо ж ти боїшся сходити вниз, то спустися ти і твій раб Фара до табору і послухай, що вони говорять. І після цього зміцняться твої руки, і зійдеш вниз у табір. І спустився він та його раб Фара в частину табору начальників над п’ятдесятьма воїнами. А Мадіям, Амалик і всі сини сходу отаборилися в долині, численністю як саранча, і їхнім верблюдам не було рахунку, але кількістю були, наче пісок, що на березі моря. Тож Ґедеон увійшову табір, і ось муж розповідав сон своєму ближньому і сказав: Ось сон, який мені приснився: Бачу буханка ячмінного хліба котиться по табору Мадіяма, і налетіла на намет Мадіяма, і вдарила його, і перевернула його, і намет упав! А його ближній у відповідь сказав: Це — не що інше, як меч Ґедеона, сина Йоаса, ізраїльського мужа! Господь передав в його руки Мадіяма і весь табір! І сталося, коли Ґедеон почув розповідь сну та його пояснення, то поклонився Господу й повернувся до ізраїльського табору, закликаючи: Вставайте, бо Господь передав у ваші руки табір Мадіяма! І він розділив триста мужів на три частини, і дав роги в руки всіх, порожні глечики, а всередині глечиків — смолоскипи. І він сказав їм: На моєму прикладі побачите, і так само ви будете робити! Ось я входжу всередину табору, і буде, що тільки зроблю я, так само зробите і ви. Затрублю в ріг я, то й усі ви, які зі мною, затрубите в роги довкола табору і вигукнете: Господу і Ґедеонові! Тож Ґедеон і з ним сто мужів увійшли на територію табору, коли починалася північна сторожа. Вони таки дійсно сполохали вартових, затрубили в роги і скинули глечики, що в їхніх руках. І затрубили три частини в роги, скинули глечики і взяли у свої ліві руки смолоскипи, а у свої праві руки — роги, щоби трубити, і закричали: Меч Господу і Ґедеонові! І кожний стояв сам по собі довкола табору, а весь табір побіг; вони подали знак і втекли. І затрубили триста рогів, а Господь в цілому таборі налаштував меч кожного на свого ближнього, і табір утік аж до Ветасетти, і зібралися разом аж біля берега Авелмеула, поблизу Тавата.

Книга Суддiв 7:7-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І сказав Господь Гедеонові: Трома сотнями чоловіка, що воду хлептали, вирятую вас і подам Мадиянїїв в руки ваші, усї ж инші люде нехай вертають кожний у домівку свою. Тодї взяли вони харчі в людей і труби їх до себе; усїх же Ізрайлитян роспустив він по домівках, і вдержав тільки триста чоловіка. А табір Мадиянїйський стояв під ними на долинї. Повелїв же йому тієї ночі Господь: Устань, іди в табір униз: бо я подаю його тобі на поталу. Коли ж боїшся туди вибратись, так ійди з твоїм слугою Фурою в табір; І підслухай, що там говорять. Тодї наберешся духу пробратись туди. Він і пійшов із своїм слугою Фурою, та й пробравсь близенько до військових людей у таборі. Було ж там як сарани Мадиянїя, Амалика і тих що з востоку таборян, а верблюдів їх безлїч, як піску на морському березї. Як підобрався ж Гедеон, от і росказує один одному свій сон словами: Снивсь менї сон, що котивсь ячмінний книш по Мадиянїйському таборові; докотивсь до гетьманського намету і ударив в нього так, що намет упав і перевернувсь до гори та й розпався. А другий каже: Се не що инше, як меч Гедеонів Йоасенка Ізрайлитянина; Бог подав йому в руки Мидиянїїв і ввесь табір. Як же почув Гедеон оповіданнє сну і його віщуваннє, припав він богобоязливо до землї, вернувся зараз до Ізраїлського коша та й гукне: Вставайте! бо Господь подав табір Мадиянїйський нам на поталу. Тодї подїлив триста чоловіка на три військові купи і дав їм усїм труби та порожні глеки в руки; у горшках же були каганцї. І звелїв їм: Позирайте на мене та й робіте так само, як я: Як затрублю я в труби вкупі з усїма, що будуть при менї, затрубіте й ви так само в труби з усїх боків навкруги коша та й кричіте: Меч Господень і Гедеонів! От і пробравсь Гедеон із стома чоловіками, що були при йому, в початку середньої ночньої сторожі до краю табору, а там саме перемінено сторожу. Тодї затрубили в труби та й порозбивали глеки в руках. Тодї затрубили разом усї три військові купи, порозбивали глеки, взяли каганцї лїворуч, а праворуч труби, та й закричали: Меч Господень та Гедеонів! Кожен при тому стояв на свойму місцї навкруги табору; у коші ж все бігало кругом та й кинулись навтеки кричучи не своїм голосом. Як затрубили ж у триста труб, обернув Господь мечі їх у таборі проти своїх людей, і все, що було в таборі, побігло до Бетситта на Цереру, до берега Абелмеголи під Табатом.