Книга Суддiв 7:1-3
Книга Суддiв 7:1-3 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Єруваал (тобто Ґідеон) і всі його люди виступили рано й розбили табір біля потоку Харод. Табір мидіанців був на північ від них у долині під горою Море. Господь сказав Ґідеону: «Дуже вже багато у тебе людей, щоб Я допомагав їм перемагати мидіанців. Тоді люди Ізраїлю прославлятимуть себе, а не Мене й казатимуть: „Ми самі врятували себе”. То зараз оголоси своїм людям таке: „Хто боїться і тремтить, той має на світанку залишити гору Ґілеад і повернутися додому”». Двадцять дві тисячі чоловік повернулося додому, а десять тисяч лишилося.
Книга Суддiв 7:1-3 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів’ат-Гамморев долині. І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене. А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.
Книга Суддiв 7:1-3 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Єроваал (він є Ґедеон) устав рано, і весь народ, який був з ним, і вони отаборилися в землі Ароеда, а табір Мадіяма і Амалика був йому з півночі від гори Авора в долині. І промовив Господь до Ґедеона: Численний той народ, що з тобою, так що не передам Я Мадіяма в їхню руку, щоби часом Ізраїль не хвалився переді Мною, кажучи: Моя рука мене спасла! Отже, — сказав йому Господь, — скажи до вух народу, промовляючи: Хто боязливий і жахається, нехай відійде! І такі покинули гору Ґалаад, тож відійшло від народу двадцять дві тисячі, а десять тисяч залишилося.
Книга Суддiв 7:1-3 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
У ранцї встав Еробаах, се є Гедеон, з усїма людьми, що були при йому, та й отаборились вони коло криницї Гарод. Табір же Мадиянський стояв на північ від його, коло горба Море на поділлї. І сказав Господь Гедеонові: Людей в тебе надто багацько, так що я не можу подати Мадиянїїв у руки їх, а то б Ізраїль пишався передо мною та казав би: Моя рука вирятувала мене. Оце покликни покликом, щоб люде чули: Хто почувається боязьким і трусливим, нехай собі вертається від гори Галаада. І вернулось людей двайцять і дві тисячі, так що зісталось тільки десять тисячей.