Книга Суддiв 15:1-20
Книга Суддiв 15:1-20 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Згодом під час жнив Самсон пішов провідати свою дружину і взяв із собою молоде ягня. Він сказав: «Я хочу пройти до кімнати своєї дружини». Але її батько його туди не пустив. Він сказав: «Я був справді подумав, що ти зненавидів її, то віддав її заміж за дружку. Але хіба її молодша сестра не краща? Бери її замість старшої». Самсон сказав їм: «Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, якщо заподію їм лихо». От пішов Самсон і зловив триста лисиць, тоді взяв смолоскипи, зв’язав хвости попарно, а між кожною парою хвостів прив’язав смолоскип. Підпалив він ті смолоскипи й пустив лисиць по пшеничних полях филистимлян. Отож спалив він геть усе: скиртовану пшеницю, і ту, що в полі стояла, виноградники й оливкові сади. Филистимляни питали: «Хто це зробив?» А їм відповідали: «Самсон, зять Тимни, бо Самсонову дружину було віддано заміж за дружку». Отож пішли филистимляни й підпалили її разом із батьком. Самсон сказав їм: «Якщо ви так чините, то клянуся, що я вам помщусь, і тільки тоді заспокоюсь». Він воював із ними люто й багатьох побив. Потім пішов і оселився в печері на горі Етам. Тоді пішли филистимляни й розбили табір у Юдеї, й просунулись до Легі. Мешканці Юди спитали: «Чом ви виступили проти нас?» Филистимляни відповіли: «Ми прийшли, щоб схопити Самсона і відплатити йому за те, що він зробив із нами». Тоді три тисячі юдейців пішли до печери в горі Етам. Вони сказали Самсону: «Хіба не знаєш ти, що филистимляни правителі наші? То що ж ти з нами зробив?» Він відповів: «Як вони зі мною, так і я з ними». Вони сказали йому: «Ми прийшли, щоб пов’язати тебе й передати в руки филистимлян». Сказав їм Самсон: «Пообіцяйте мені, що ви самі не нападете на мене». Вони сказали йому: «Ні, ми тільки зв’яжемо тебе й передамо у їхні руки. Ми тебе вбивати не будемо». Тоді зв’язали вони його двома новими мотузками й вивели з печери в горі Етам. Він прийшов до Легі, й филистимляни вийшли назустріч із радісними вигуками. Тоді Дух Господній зійшов на нього з великою силою, й мотуззя на руках розпалося, мов від вогню. І всі вузли немов оплавилися на руках його. Тоді знайшов він щелепу мертвого віслюка, простягнув руку й підняв ту щелепу і тією щелепою убив він тисячу чоловік. І сказав Самсон: «Ослячою щелепою — купа, дві купи. Ослячою щелепою я тисячу побив». І як промовив він це, то викинув щелепу. І місце це називається Рамат-Легі. Був він дуже спраглий, тож звернувся до Господа. Він сказав: «Ти віддав цю славетну перемогу рабу Своєму. Чи ж помирати мені тепер від спраги, чи ж потрапити до рук необрізаних филистимлян?» І Бог розчахнув порожнину, що була в Легі, і з неї пішла вода. То було поблизу Легі. Самсон напився, сила повернулася до нього, й він ожив. Відтоді це джерело називається Ен-Хаккоре. Він і досі протікає в Легі. Отож Самсон був суддею Ізраїлю двадцять років за часів филистимлян.
Книга Суддiв 15:1-20 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти. І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї. І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло. І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив’язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости. І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади. І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її. І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану. І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам. І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі. І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв’язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив. І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм. І сказали йому: Ми зійшли зв’язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб’єте мене. А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв’яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб’ємо тебе. І зв’язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі. Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його. І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка. І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я. І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім’я тому місцю: Рамат-Лехі. І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних. І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім’я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня. І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
Книга Суддiв 15:1-20 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Через певний час сталося, що Самсон в дні жнив пшениці відвідав свою жінку, несучи козеня з кіз. Він сказав: Увійду до моєї жінки в кімнату! Та її батько не дав йому ввійти до неї. Її батько сказав: Я дійсно сказав собі, що ти таки не злюбив її, — тож я дав її твоєму другові. Ось, хіба її молодша сестра не гарніша за неї? Нехай вона буде тобі замість неї. Та Самсон сказав йому: Цього разу я є невинний перед филистимцями, за те, що чиню я між вами зло! І Самсон пішов, узяв триста лисиць, взяв смолоскипи, прив’язав хвіст однієї лисиці до хвоста іншої і приладнав по одному смолоскипу посередині між двома хвостами. Він запалив вогонь у смолоскипах, скерував лисиць на посіви филистимців і спалив колосся та пожате — від копиць до стоячого, до виноградників і оливкових садів. А филистимці запитали: Хто зробив це? І відповіли: Самсон, зять Тамнатея, оскільки той взяв його жінку і дав її його другові! Тож филистимці прийшли, спалили вогнем хату її батька, її саму та її батька. А Самсон сказав їм: Хоч ви так учинили, не помилую, але мою помсту на одному і кожному з вас учиню! І він побив їх стегном великою поразкою. Він пішов і поселився біля потоку в печері Ітама. Тоді филистимці виступили й отаборилися проти Юди, і розійшлися в Лехі. І сказали їм усі мужі Юди: Навіщо виступили ви проти нас? А филистимці сказали: Зв’язати Самсона і зробити з ним так, як він зробив нам! І три тисячі мужів з Юди спустилися до отвору в скалі Ітама. — Хіба ти не знаєш, що над нами панують филистимці, — сказали вони Самсонові, — тож чому це ти нам учинив? А Самсон сказав їм: Так, як зробили нам, так і я зробив їм! Прийшли ми зв’язати тебе, — сказали вони йому, — і передати тебе в руки филистимців. А Самсон сказав їм: Покляніться мені, що ви не вб’єте мене, а передасте мене їм, щоби часом ви не напали на мене! І ті поклялися йому, кажучи: Ні! Ми дійсно лиш зв’яжемо тебе і передамо тебе в їхні руки, та в жодному разі не вбиватимемо тебе. І вони зв’язали його двома новими шнурами, і вивели його зі скелі. І він пішов аж до Щелепи. А филистимці заголосили йому назустріч і вибігли йому назустріч. І зійшов на нього Господній Дух, і стали шнури, які були на його руках, наче прядиво, коли воно відчує вогонь, і шнури поспадали з його рук. Він знайшов ослячу щелепу, кинену в дорозі, простягнув свою руку, взяв її і побив нею тисячу мужів. І сказав Самсон: Ослячою щелепою я зовсім вигубив їх, бо ослячою щелепою побив я тисячу мужів. І сталося, коли він закінчив говорити, то кинув щелепу зі своєї руки і назвав те місце: Побиття щелепою. І він мав сильну спрагу. І заволав до Господа, кажучи: Ти дав у руки Твого раба це велике спасіння, а тепер я помру від спраги і попаду в руки необрізаних! Тоді Бог відкрив розщілину в щелепі, і з неї вийшла вода, і він пив, і повернувся його дух до нього, і він ожив. Через це дано їй назву, яка є аж до цього дня: Джерело Прикликаного, що в Щелепі. І двадцять років він судив Ізраїля в дні филистимців.
Книга Суддiв 15:1-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
По якомусь часї, під пшеничні жнива, прийшов Самсон із козеням, щоб одвідати жінку свою, й каже: Я хочу ввійти в бічню сьвітлицю до моєї жінки. Батько ж її не дозволив йому ввійти, А заявив йому: Я справдї думав, що ти одцуравсь її, та й оддав твойму бояринові. Однакже менша сестра її ще краща за неї; нехай вона буде замість її. Самсон же відказав йому: Тепер не буду винен Филистіям, коли заподїю зло їм. І пійшов Самсон та й уловив три сотнї лисиць, набрав лушниць, повязав по парі лисиць одну до однієї хвостами, а між кожну пару хвостів привязав по лучиву. Позапалював тодї лушницї, розпустив лисицї по Филистійських житах, та й пустив на пожар і копи Филистійські і стояче ще збіжє, і оливкові сади. Як же Филистії питали: Хто се зробив? відказувано: Самсон, зять Тимнатїїв, бо він одняв у нього жінку та й оддав його бояринові. Кинулись тодї Филистії та й спалили її вкупі з батьком її. Самсон же сказав їм: Хоч ви се й учинили, та я тодї тільки вгамуюсь, як помщусь над вами. І поперебивав їм ноги і стегна важенною довбнею. Тодї пійшов собі та й осївсь у розщілинї скелї Етамської. Филистії ж двинули та й отаборились у Юдеї, і розпростерлись аж до Лехи. І питали осадники Юдеї: Чого ви двинули проти нас? А вони відказали: Щоб уловити Самсона і вчинити з ним таке, як учинив він із нами. Виступило тодї три тисячі чоловіка до Етамської розщілини та й кричали до Самсона: Хиба не знаєш ти, що Филистії над нами панують? Про що ж ти нам таке вдїяв? А він їм відказує: Як вони витворяли зо мною, так і я вдїяв їм. І кажуть вони йому: Ми прийшли тебе вловити, щоб Филистіям тебе видати. Самсон же відказує: Заприсягнїте, що самі не вбєте мене. І відказали йому: Нї, ми тільки звяжемо тебе та й видамо Филистіям; убити ж тебе не вбємо. От і звязали його новою верівкою та й повели з розщілини. Як дойшов же він до Лехи, а Филистії з радощів загукали, що ведуть його, тодї найшов на нього Господень дух, і поворозя на руках його зробилось наче прядиво, що загорілось, і повязь на руках його порозпадалась. І знайшов він сьвіжу ослячу челюсть, простяг руку свою, взяв її та й убив нею тисячу чоловіка. І рече Самсон: Челюстю ослиною побив я товпу, дві товпи, - щекою ослиною убив я тисячу люда! Се промовивши, відкинув челюсть від себе, і проложив тому місцеві імя: Рамат-Лехи, се б то кинена челюсть. Тодї схотїлось йому дуже пити, і озвався він до Господа і рече: Дав єси сей великий рятунок рукою раба твого, а тепер доведеться менї вмерти від спраги та попастись у руки необрізаним. І зробив Господь дїру в челюстї, і потекла з неї вода. Як же напивсь, вернувся в нього живий дух, і він ожив. Через те прозвано се місце жерело взиваючого, і тече воно в Леші по сей день. Судив же він Ізраїля за панування Филистійського двайцять лїт.