Якова 1:12-25

Якова 1:12-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його. Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає. Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її. Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть. Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе. Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним. Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь. Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву. Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог. Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші. Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе. Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі. Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає. Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.

Якова 1:12-25 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Блаженна людина, яка переносить спокусу, тому що, бувши випробуваною, вона отримає вінець життя, який обіцяв Господь тим, хто любить Його. У спокусі ніхто хай не каже: Бог мене спокушає, — бо Бог не спокушається злом і Сам нікого не спокушає. А кожен спокушається, знаджуючись і зваблюючись власною похіттю. Тоді похіть, зачавши, народжує гріх, а вчинений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої улюблені! Усякий добрий дар і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світил, у Якого немає зміни чи тіні переміни. Захотівши, Він народив нас словом істини, щоб нам бути якимось первоплодом Його створінь. Тому, брати мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів; бо гнів людський не породжує праведності Божої. Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть посаджене слово, яке може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе. Бо хто є слухачем слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка дивиться на своє власне обличчя в дзеркалі: вона подивилась на себе, відійшла й відразу забула, яка вона є. А хто заглядає в досконалий Закон свободи і пробуває в ньому, той, будучи не забудькуватим слухачем, а виконавцем діла, буде блаженним у своєму виконанні.

Якова 1:12-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його. Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. Бо гнів людський не чинить правди Божої. Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

Якова 1:12-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його. Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого. Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює. Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть. Не піддавайтеся обманові, любі мої брати! Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни. Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння. Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів. Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості. Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе. Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі: тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він. А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Якова 1:12-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його. Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого. Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю. Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть. Не заблуджуйтесь, браттє моє любе. Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни. Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його. Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв. Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить. Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші. Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих. Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї. Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був. Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.

Якова 1:12-25

Якова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIOЯкова 1:12-25 UBIO