Iсая 58:6-13
Iсая 58:6-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Я віддаю перевагу іншому посту: скинути кайдани несправедливості, порвати віжки ярма, звільнити гноблених і розірвати всі пута. Хіба цей піст не для того, щоб розділити хліб з голодним і ввести у дім бездомного жебрака. Або побачивши голого, дати йому в що вбратися, й не ховатися від своїх родичів? Тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло, а твої рани загояться враз. Твоя перемога йтиме перед тобою, а слава Господня буде твоїм захистом ззаду. Коли ти покличеш Господа, Він озветься, ти попросиш допомогти, Він скаже: „Ось Я!” Якщо ти звільнишся від ярма, що живе в тобі, перестанеш тикати пальцем і здіймати інших на кпини. Якщо ти поділишся з голодним і задовільниш потреби знедолених, тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло, і морок засяє, мов полуденне сонце. Господь вас постійно направлятиме, потреби ваші Він задовольнить у посушливих землях і зміцнить ваші кістки. Ви будете, як сад, щедро напоєний водою, як струмок джерельної води, який ніколи не пересохне. Ти зведеш місто на древніх руїнах, відбудуєшся на старих підвалинах. Тебе назвуть „будівничим зруйнованих стін”, „відбудовником вулиць жилих”. Якщо ви утримаєтеся від мандрівок у суботу, й не займатиметеся ділами в Мій святий день, якщо ви назвете суботу чарівною, якщо назвете святий Господній день шанованим, якщо ви дотримуватиметесь його, уникаючи подорожей, справ і зайвих балачок
Iсая 58:6-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою! Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого, і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають! І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення! Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова
Iсая 58:6-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ні, не такий піст Я вибрав! — говорить Господь. Але звільни всякі кайдани неправедності, розв’яжи вузол насильних угод, відішли побитих на свободу і порви всяку неправедну розписку. Розділи з голодним свій хліб, а бідних, які без даху, введи у свій дім. Якщо побачиш нагого, зодягни, і не погордуй родичем з твого потомства. Тоді проб’ється твоє ранкове світло, і швидко зійде твоє зцілення, і перед тобою піде твоя праведність, і Божа слава огорне тебе. Тоді закличеш — і Бог тебе вислухає. Ще, коли ти говориш, Він скаже: Ось Я! Якщо відкинеш від себе кайдани і посягання рук, і слово нарікання, і даси голодуючому хліба від усієї своєї душі, і наситиш пригнічену душу, тоді твоє світло засяє в темряві, і твоя темрява буде як полудень. І твій Бог буде завжди з тобою. І наситишся так, як бажає твоя душа, і твої кості погрубішають, і будеш, як напоєний сад, і як джерело, в якому не забракло води. І твої вічно пустинні місця забудуються, і твої основи будуть вічні — з роду в рід. І назвешся відбудовником мурів, і принесеш спокій стежкам, що в середині. Якщо повернеш свою ногу стосовно субот, щоб не чинити своїх бажань у святий день, і назвеш суботи радісними, святими для твого Бога, не піднімеш свою ногу на діло, і не викажеш у гніві слово зі своїх уст
Iсая 58:6-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Ось - піст, який я люблю: зніми кайдани несправедливостї; розвяжи повязі ярма, одпусти придавлених на волю, і розірви всяку кормигу; Подїлись із голодними хлїбом і введи в хату бурлаків бездомних; як побачиш обідранця, прикрий наготу його, і від однокровного твого не ховайся. Тодї сьвітло твоє зорею засьвітить і рани твої скоро сцїляться, й справедливість твоя буде поперед тебе ходити, та й супроводити ме тебе слава Господня. Тодї ти покликнеш, і Господь вислухає тебе, заголосиш - а він скаже: Ось я! Як же ж ти ще з твого займища викинеш ярмо, перестанеш піднімати грізно палець та зневажливо говорити, І голодному віддаси серце твоє, та нагодуєш душу злиденника, - тодї в тьмі в тебе засяє сьвітло, а тьма твоя стане, мов полуднє; І Господь буде по всяк час провідником тобі, і буде часу засухи насичувати душу твою, та кріпити товщею костї твої, і будеш ти, мов сад, підсичуваний водою, й мов криничина, що в неї вода нїколи не зсякає. І забудує рід твій пустинї давнезні; ти одбудуєш основи многих поколїнь, і казати муть про тебе: Він одбудовав розвалини, попрокладував знов шляхи про поселеннє. Коли вдержиш ногу твою задля суботи, та не будеш сього дня мого сьвятого своїх забагів чинити; коли буде субота в тебе осолодою, днем Господнїм сьвятим, шанованим; а пошануєш її тим, що неробити меш твоїх дїл звичайних, не годити своїм примхам і пусторікі слова понехаєш