Iсая 51:1-16

Поділитись

Iсая 51:1-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Ось слово Господа: «Послухайте Мене, хто прагне жити як належить, усі, хто звертається до Господа по допомогу. Подумайте про Авраама, батька вашого, „скелю”, від якої відкололись. Подумайте про Сарру, яка вас народила. Авраам був самотній, коли Я покликав його, але Я благословив його і послав йому багато дітей. Господь втішить зруйновану країну та Сіон. Пустища Він зробить квітучими, немов сади Едема, пустелі стануть схожими на Господні сади. Люди заживуть у щасті й радощах. Вдячні Господу, вони оспівуватимуть Його в піснях. Народе Мій, Мене послухай, прислухайся, що Я скажу! Я вчення людям дам Своє, Мої закони принесуть народам світло! Моя звитяга близько вже, Мій порятунок наближається невідворотно, рукою власною почну судить людей. На Мою силу покладаються далекі береги і ждуть Моєї влади. До неба очі підведіть й на землю гляньте під ногами. Розтануть, наче дим, небеса, і зноситься земля, немов старе вбрання, а ті, хто мешкає на ній, помруть. Але немає меж спасінню справедливому Моєму. Послухайте Мене усі, хто знає, що є правота, в чийому серці Мій закон живе. Не бійтеся того, що лиходії скажуть, образи їхні не беріть до серця близько. Бо міль поточить їх, як одяг, як вовну, черви їх зжеруть. Але Мій справедливий порятунок переживе віки, Моє спасіння в поколіннях відізветься». Так говорить Господь. Прокинься й підведись! Могутня стань, руко Господня. Повстань, як у старі часи, як у віки минулі. Чи то не ти Рагава порубала на шматки, чудовисько морське проткнула наскрізь? Чи то не ти, хто осушив морські глибини, безодню водну по краплині позбирав? А чи не ти шляхи проклала крізь товщі вод, щоби люди, порятовані тобою, могли пройти? Тому люди, Господом врятовані, повернуться додому, і на горі Сіон почнуться щастя співи. Їх щастя безкінечне увінчає, мов корона, й настануть тоді щастя й радість, і згинуть сум і страх. Господь говорить: «Я єдиний Я вас втішити умію. Чому боятися людини мусиш, яка помре, котра так само смертна, як трава? Хто ти, що Господа, творця свого забув, забув Того, хто небеса розкинув і землю сотворив? Хто ти, що цілий день тремтиш від страху, лякаючись гніву гнобителів, що намір мають знищити тебе? Куди ж поділась лють усіх, хто тебе гнобив? Де ті, хто намагався знищити тебе? Погинули вони! Звільнять знедолених, їх випустять на волю, вони в темниці не загинуть. Для них завжди знайдеться хліб. Я — Господь, твій Бог, Який на морі хвилі з ревом котить». Господь Всемогутній — ось ймення Його. Свої думки Я вклав в твої уста, мій служе, сховав тебе у затінку руки Моєї. Я скористаюся тобою, щоби створити нові небеса, та землі підвалини закласти. Ти навчиш Ізраїль бути вірним народом Моїм.

Iсая 51:1-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані. Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його. Бо Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви. Послухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам! Близька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє. Здійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається! Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь, бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід! Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило? Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли? Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть! Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний? І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів? Закутий в кайдани небавом розв’язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба. Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення! І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!

Iсая 51:1-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Послухайте Мене, ви, які переслідуєте праведного і шукаєте Господа! Погляньте на твердий камінь, який ви висікли, і на яму ставу, який ви викопали. Погляньте на вашого батька Авраама і на Сарру, яка терпіла болі вашого народження! Адже був він один, і Я його покликав, і його поблагословив, і Я його полюбив, і Я зробив численними його нащадків. А тепер і тебе потішу, Сіоне, — Я потішив усі твої пустинні місця, і зроблю її пустинні місця, як Господній рай. Радість і веселість знайдуть у ній, прославляння і голос хвали. Послухайте Мене, послухайте, Мій народе, — і царі, Мене послухайте! Бо від Мене вийде закон і Мій суд на світло народів. Швидко наближається Моя праведність, і прийде Моє спасіння, і народи надіятимуться на Мою руку. Мене чекатимуть острови і надіятимуться на Мою руку. Підніміть ваші очі до неба і погляньте на землю внизу, бо небо укріпилося, як дим, а земля постаріє, як одяг; ті, хто живе на землі, вмирають, як і ці, а Моє спасіння буде навіки, і Моя праведність не стане меншою. Послухайте Мене, ви, які знаєте суд, Мій народе, в якого Мій закон у їхньому серці! Не бійтеся погорди людей і не ослабніть від їхньої зневаги, бо вона, як одяг, буде з’їдена часом і, як вовна, буде з’їдена міллю. А Моя праведність буде навіки, і Моє спасіння — з роду в рід! Підіймись, підіймись Єрусалиме і зодягнися силою твоєї могутньої руки! Устань, як на початку дня, як вічний рід. Хіба ти той, хто висушив море, велику воду безодні? Хто поклав глибини моря, як дорогу для проходу визволеним і спасенним? Адже через Господа повернуться і прийдуть на Сіон з радістю і вічною веселістю. Бо на голові їхній — радість і хвала, і радість їх охопить, — утік біль і смуток, і стогін. Я є, Я є Той, Хто тебе потішає. Пізнай, Кого вшанувавши, ти злякався смертної людини і людського сина, які засохли, наче трава! Ти забув про Бога, Який тебе створив, Який створив небо і заснував землю, і ти боявся завжди, усі дні, через присутність гніву того, хто тебе гнітить. Бо яким чином він радився тебе взяти, а тепер де гнів того, хто тебе гнітить? Адже у твоєму спасінні Бог не зупиниться і не забариться! Адже Я — Бог твій, Котрий збурює море і дає шум його хвилям, Господь Саваот Моє Ім’я! Я покладу Свої слова у твої уста і захищу тебе в тіні Своєї руки, якою Я встановив небо і заснував землю. І Він скаже Сіонові: Ти — Мій народ!

Iсая 51:1-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Послухайте мене, ви, що змагаєтесь до справедливостї, й шукаєте Господа! Спогляньте на скелю, що з неї витесані, - на вижолобину, що по вас (в скелї) зосталась: Спогляньте на Авраама, праотця вашого, й на Сарру, що вас породила; одного бо його я покликав, благословив його й намножив його. Оттак потїшить Господь і Сиона, потїшить всї розвалища його, й оберне пустиню його у рай, і степ його в сад Господень; радощі й веселощі будуть у йому пробувати, похвала й піснї гомонїти. Слухайте мене, мій ти народе; роде мій, прихили твоє ухо! бо від мене вийде закон і суд мій поставлю сьвітлом для народів. Вже наближуєсь справедливість моя; вже спасеннє надходить, і правиця моя буде судити народи; далекі острови будуть сподїватись мене й надїятись на рамя моє. Підніміте очі ваші на небо в горі, гляньте на землю внизу: ось, небеса поникнуть, як дим, і земля - мов стара одежина, а спасеннє моє з віку в вік пробувати ме, й справедливість моя не зникне. Слухайте мене, ви, що знаєте справедливість; народе, що в його серцї закон мій! Не лякайтесь наруги од людей; їх зневаги не бійтесь. Як одежу бо, сточить їх тля, і як вовну, з'їдять їх черви; моя ж справедливість потріває по віки, і спасеннє моє з роду в рід. Встань же, встань та в потугу вдягнись, ти, правице Господня! Встань, як в давна давнезні, як перед віками! Хиба ж бо не ти побила Раава, вбила крокодиля? Чи ж не ти висушила море, води бездонні; замінила глибини морські в дорогу, щоб перейшли вибавлені? Так і тепер повертаються вибавлені Господом і прийдуть на Сион із піснями, й радість вічна - над головами їх; вони знайдуть радощі й веселощі, а смуток і взітхання перестануть. Я, я сам - утїшитель ваш. Хто ж ти, що боїшся чоловіка, котрий вмерає, й людини, що як та травиця? А забуваєш Господа, творця свого, що розпростер небо, основав землю. Ти що дня тремтиш перед лютостю гнобителя, що наладивсь тебе затратити. Де ж подїлась та злющого ярость? Хутко визволений буде невольник, не помре в ямі і не зазнає недостачі хлїба. Я - Господь Бог твій, що бурить море, аж филї ревуть: Господь Саваот - імя моє. Я вложу слова мої в уста тобі, і тїнню руки моєї закрию тебе, щоб ти знов устроїв небеса й заложив землю та сказав Сионові: Ти мій люд.