Iсая 14:12-15
Iсая 14:12-15 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
О вранішня яскрава зірко, як низько ти з небес упав. Тебе зрубали при землі, ти горілиць простягся. Собі казав ти: „Я у небеса зійду, престол свій вознесу я вище зірок Божих. Я сяду на Святій горі, де боги зустрічаються, аж на верхівці Зафон-гори. Я вознесусь над хмарами, мов Бог Всевишній”. Але тебе жбурнули у Шеол — в найдальші пекла закутки.
Iсая 14:12-15 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому! Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!
Iсая 14:12-15 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Як він упав з неба, рання зоря, яка сходить на світанку? Розбитий об землю той, хто посилає до всіх народів. А ти казав у своєму розумі: Піднімуся до неба, вище від Божих зірок поставлю свій престол, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі, підіймуся понад хмари, буду такий, як Всевишній! А тепер зійдеш в ад, — до основ землі.
Iсая 14:12-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи! Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі; Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься. А тепер ти попав в пекло, - в глибінь преисподню.