Iсая 1:4-7
Iсая 1:4-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Як то жахливо! Ізраїль — грішний народ, це люд, придавлений виною. Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники. Вони зневажають Святого Ізраїлю, вони відвернулися від Нього. Навіщо вам, щоб вас били знову? Ви й далі будете повставати? Хворі всі ваші голови й недужі всі ваші серця! Не маєте ви нічого здорового: від стоп до маківки — самі лише синці, виразки та свіжі рани, з яких сочиться кров. Не промили й не перев’язали їх і не змастили їх оливою, щоб загоїти. Країну вашу сплюндровано, міста спалено. Чужинці паплюжать вашу землю на ваших же очах. Її спустошено, мов землю, захоплену ворогами.
Iсая 1:4-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад! У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще... Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав’язувані, і оливою не порозм’якшувані... Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!...
Iсая 1:4-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Горе, народе грішний, народе, сповнений гріхів, погане насіння, беззаконні сини! Ви покинули Господа і викликали гнів Святого Ізраїля. Чому ще ви маєте бути биті, продовжуючи чинити беззаконня? Уся голова — у болі, і все серце — у смутку! Від ніг аж до голови чи рана, чи синяк, чи побиття — вони роз’ятрені, немає як накласти пластир, олію чи пов’язку. Ваша земля — пустеля, ваші міста спалені вогнем. Вашу країну перед вами пожирають чужинці, і вона спустошена, знищена чужими народами.
Iсая 1:4-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його! Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе. Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою. То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, - звичайно, опустошене чужинцями.