До євреїв 8:8-13
До євреїв 8:8-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Але Бог докоряв їм, кажучи: «Настануть дні, коли Я складу Нову Угоду з людьми Ізраїлю і з Юдиним народом. Їй бути іншою, ніж та, що з їхніми уклав Я праотцями, коли за руку їх узяв, щоб вивести з Єгипту. Бо не лишилися вони вірними Моїй Угоді. І через те Я відвернувсь від них, — сказав Господь. — Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду з ізраїльським народом. Законом просвітлю Я розум людей, і на їхніх серцях Я напишу його. Я буду їхнім Богом, а вони — Моїм народом. Так сказав Господь. Й тоді не матимуть вони потреби навчать братів чи ближніх зі словами: „Це Господь”, — оскільки кожен, від найменшого до найбільшого з них, знатиме Мене. Бо Я прощу їм їхні помилки і їхні гріхи не буду пам’ятати». Називаючи новою цю Угоду, Бог визнавав, що попередня — застаріла, а все, що стає застарілим і непридатним, скоро зникне.
До євреїв 8:8-13 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Та Бог, дорікаючи їм, каже: Ось настають дні, — каже Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди Новий Завіт; не такий завіт, який Я уклав з їхніми отцями у той день, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; бо вони не залишились у Моєму завіті і Я знехтував ними, — каже Господь. Бо ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїля після тих днів, — каже Господь: вкладу Мої закони в їхній розум, і напишу їх на їхніх серцях, і буду їм Богом, і вони будуть Мені народом. І не будуть вчити кожен свого ближнього і кожен свого брата, кажучи: Пізнай Господа, — бо всі будуть знати Мене від малого до великого. Бо Я буду милостивим до їхніх неправд і їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадаю. Кажучи «новий», Він назвав перший завіт старим, а те, що старіє й дряхліє, близьке до зникнення.
До євреїв 8:8-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового, не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь! Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм! І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них! Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш! Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.
До євреїв 8:8-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Докоряючи їм, Він говорить: Ось надходять дні, — мовить Господь, — коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт, — не за Завітом, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв Я їх за руку, щоб вивести їх з Єгипетської землі. Оскільки вони порушили Мій Завіт, то і Я їх покинув, — каже Господь. Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, — говорить Господь, — Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом. І ніхто не буде навчати свого ближнього та свого брата, кажучи: Пізнай Господа! — бо всі вони пізнають Мене, від малого до великого. Тому що Я буду милосердний до їхньої неправедності й більше не згадаю їхніх гріхів [та їхнього беззаконня]. Коли йде мова про «новий», то тим самим перший Він визнав «старим», а те, що стає давнім і старіє, близьке до зотління.
До євреїв 8:8-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий, не по завіту, що зробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землї Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь. Тим се завіт, котрий зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть менї народ. І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними. Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше." А що глаголе: "новий", то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.