До євреїв 6:16-20
До євреїв 6:16-20 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Звісно, коли люди клянуться, вони клянуться кимось величнішим, ніж вони самі. Клятва стає підтвердженням істинності сказаного й кладе край суперечці. Оскільки Господь хотів показати спадкоємцям Обітниці непохитність Свого наміру, Він і приніс цю клятву. Існують дві непохитні речі: «Всевишній не може брехати, коли Він щось обіцяє», та «Бог не може порушити даної клятви». І в цьому є велика підтримка й сила для нас, тих, хто прийшов до Нього заради безпеки і надії, запропонованої нам. Ця надія, мов якір для душі, міцний і безпечний. Вона проникає до самої Святеє Святих, за завісу. Туди Ісус увійшов від нашого імені і відкрив шлях усім Своїм послідовникам. Він назавжди став нашим первосвящеником за чином Мелхіседековим.
До євреїв 6:16-20 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Бо люди клянуться більшим, і клятва на підтвердження закінчує всяку в них суперечку. Тому й Бог, бажаючи ясніше показати спадкоємцям обітниці незмінність Свого задуму, вжив клятву, щоб у двох незмінних речах, у яких Богу неможливо сказати неправду, мали сильну втіху ми, які втекли, щоб ухопитися за надію, що перед нами, яку ми маємо як якір для душі, надійний і міцний, і яка входить усередину за завісу, куди предтечею за нас увійшов Ісус, ставши навіки первосвященником за чином Мелхіседека.
До євреїв 6:16-20 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку. Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону, куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
До євреїв 6:16-20 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди. Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, дав клятву, щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху. Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу, куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседека.
До євреїв 6:16-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба. У тому ж, хотївши Бог більше показати наслїдникам обітницї незмінність ради своєї, посередникував клятьбою, щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами, котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою, куди предтеча про нас увійшов Ісус, по чину Мелхиседековому, ставшись Архиєреєм по вік.