Авакум 3:16-19
Авакум 3:16-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати. Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.
Авакум 3:16-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Почув я це, і затрусилося усе в мені, та голосно присвиснув я. Гниття в мої кістки ввійшло, і ноги затрусились піді мною. Терпляче я чекатиму на день нещастя, що прийде на народ, який-но нападе на нас. Хай навіть смоковниця більше не цвіте, нехай лоза ні грона не приносить. Хай навіть висохнуть плоди олив, нехай не вродить більше хлібна нива, кошари опустіють, і ні худобини не буде у хліву, та навіть і тоді радів би з того, що Господь зробив. Я святкував би Бога, бо Він — Спаситель мій. Господь, Володар мій, мене могутнім робить, Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими, коли мене Він в небезпеку проводжає.
Авакум 3:16-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Я спостерігав, і моє нутро злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло в мої кості, а піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення. Тому що смоківниця не принесе плоду, і не буде врожаю у винограднику; введе в оману витвір оливкового дерева, і рівнини не зродять їжі; не стало овець через брак поживи й не буде волів при яслах, а я веселитимуся в Господі, радітиму в Бозі, моєму Спасителеві. Господь Бог — моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення. На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею.
Авакум 3:16-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його. Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, - То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого. Бо Господь Бог - моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
