Авакум 2:5-14
Авакум 2:5-14 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Як вино може зрадити людину, так і погорда обдурює зухвалого. Він, як ненаситна смерть, не може задовільнити себе, руйнуючи та поневолюючи інші народи. Тож незабаром стане він притчею для народів й виставлятимуть його на посміховисько. Хтось скаже: „Це чоловік нагарбав чужого, але не втримає нічого, бо весь цей крам — лише борги!” Ти, чоловік, в кого багато сили, ти відібрав у інших гроші. Та згодом вони прокинуться й постануть проти тебе, збираючи усе, що ти загарбав в них. Тоді ти сам будеш здобиччю для народів й смертельно жахатимешся їх. За те, що ти пограбував багато народів, решта народів грабуватиме тебе за пролиту кров людську, за те насильство, що на землю впало, на міста і на всіх їхніх мешканців. Ви, хто завдяки здирству багатіє, накликаючи руїну на свій дім, хто звів розкішні й надійні оселі, щоб захистити себе від лиха! Наготував ти приниження своєму дому тим, що вигубив багато народів, та через те ти не збережеш й власного життя. Бо й каміння стін кричатиме, і дерев’яні крокви підхоплять той крик. Ви, князі жорстокі, хто зводить місто на крові, хто на злочині засновує поселення. Однак Господь Всемогутній знищить у вогні все те, що будували вони: уся їх праця — марна. Бо сповниться земля знанням про славу Господа, як водою наливається море.
Авакум 2:5-14 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує. Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе! Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них? За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому. Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути! Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою. Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева. Горе тому, хто кров’ю місто будує, хто беззаконням встановлює город! Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність? Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
Авакум 2:5-14 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Образливий і зневажливий же муж — хвалько, ніщо не закінчить той, хто, наче ад, поширив свою душу, і цей ненаситний, як смерть, і збере до себе всі народи, і прийме до себе всіх людей. Хіба не візьмуть це все, як притчу проти нього і загадки, щоб розповідати про нього? І скажуть: Горе тому, хто множить собі те, що не є його. Аж доки? І тому, хто дуже обтяжує своє ярмо. Бо раптово повстануть ті, що його кусають, і збудяться ті, що змовляються проти тебе, і будеш їм на пограбування. Тому що ти пограбував численні народи, тебе пограбують усі народи, що залишилися, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть. О, хто збирає поганий збір для свого дому, щоб поставити на висоту своє гніздо, аби вирватися з руки злих. Ти порадив сором для твого дому, ти поклав край численним народам, і твоя душа згрішила. Тому що камінь зі стіни закричить, і жук з дерева це скаже. Горе тому, хто будує місто кров’ю й готує місто неправедністю. Чи не це в Господа Вседержителя? І численні народи пропали у вогні, і численні народи знемоглися. Адже земля наповниться пізнання Господньої слави, вона покриє їх, наче вода.
Авакум 2:5-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Гордий чоловік похожий на вино, що граючи, не швидко втихає; він розширює серце своє, неначе те пекло, й як смерть, він усе голоден; він загортає всї народи, загарбує всякі племена. Та хиба ж вони не зложать про нього приповідку, хиба ж не будуть присьпівувати на сьміх: Горе тому, хто збогачує себе не своїм; нїби воно на довго? - та хто обтяжує себе закладами! Чи вони ж не встануть нагло на тебе? чи не будуть торгати тебе; чи не підіймуться проти тебе грабіжники, чи не попадеш ти на луп їм? Так як ти грабив многі народи, ограблять і тебе всї остальнї народи за пролив крові людської, за розбуреннє країни, міста й усїх осадників його. Горе тому, хто несправедливо добро про свій дом наживає, щоб звити гнїздо собі на висотї, й тим забезпечити себе від біди! Неславу придумав ти свойму дому, вигублюючи многі народи, й накликав гріх на душу свою. Каміннє з мурів взивати ме проти тебе, а сволоки деревяні будуть їм відповідати: Горе тому, хто город на крові будує, і строїть замки несправедливостю. Та ось що прийде від Господа Саваота: Ті люде працюють на поживу огню, племена мучаться надармо. Бо земля сповниться тими, що спізнали славу Господню, як води наповнюють море.