Буття 6:5-8
Буття 6:5-8 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм. І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
Буття 6:5-8 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Господь побачив, що люди на землі сповнені зла, що думають лише про лихе. І пошкодував Бог, що створив людей на землі. І засмутився Він у серці Своєму. І промовив тоді Господь: «Я зітру з лиця землі людей, яких створив. Я знищу не тільки всіх людей і всіх тварин, але й усе, що плазує по землі та всіх птахів небесних. Я так шкодую, що створив їх». Але Ной здобув ласку в очах Господа.
Буття 6:5-8 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Побачив Господь Бог, що зло людей розмножилося на землі, що кожний у своєму серці весь час пильно роздумує про зло, і стало тяжко Богові, Який створив людину на землі, і замислився Він. І Бог промовив: Зітру людину, яку Я створив, з поверхні землі — від людини до худоби, від плазунів до небесних птахів, — бо розкаявся Я, що створив їх. Та Ной знайшов благодать перед Господом Богом.
Буття 6:5-8 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же побачив Бог, що ледарство людське було велике на землї, а люде дбають повсячасно тільки про лихе, Дак жалкував Господь, що сотворив чоловіка на землї, тай журився тяжко. І рече Бог: Вигублю чоловіка, що із землї, як чоловіка, так і скотину, і лазюче і летюче: бо взяла мене досада, що посоздавав їх. Нояг же здобувся на ласку в Господа.