Буття 4:3-7
Буття 4:3-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Через деякий час Каїн приніс у дар Господу частину врожаю, що він виростив. Авель також приніс у дар найжирніші шматки первонародженої вівці. І Господь прихильно прийняв Авеля та його дар. Але Господь не прийняв Каїна і його пожертву. Тож Каїн розлютився і був дуже похмурий. І спитав Господь Каїна: «Чому ти розлютився! Чому такий незадоволений? Якщо чинитимеш добро, то чи ж не прощу Я тебе? Якщо ж не чинитимеш добре, то гріх — під дверима. Він жадає тебе, але ти мусиш керувати ним».
Буття 4:3-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось. І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
Буття 4:3-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Через якийсь час трапилося, що Каїн приніс жертву Господу з плодів землі, і Авель, — також і він приніс зі своїх первородних овець та з їхнього жиру. І Бог споглянув на Авеля та на його дари, а на Каїна і на його жертви не звернув уваги. Тож Каїн дуже засмутився і спохмурнів на обличчі. І сказав Господь Бог Каїнові: Чому став ти сумний, і чому твоє обличчя спохмурніло? Якщо ти правильно приніс, але не розділив правильно, то хіба ти не вчинив гріх? Заспокойся. До тебе він звертатиметься, але ти над ним пануватимеш.
Буття 4:3-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю. Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його; На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв. І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв? Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним.