Буття 38:6-19
Буття 38:6-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім’я їй: Тамара. І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив. І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого. А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові. І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його. І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого. І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин. А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою. І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку. І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє. І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене? А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш. А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього. І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
Буття 38:6-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Юда знайшов своєму первістку Еру дружину на ім’я Тамар. Та Юдин первісток Ер був лихим в очах Господніх. Тож Господь його вбив. І Юда сказав Онану: «Ввійди до дружини покійного брата твого і виконай свій обов’язок перед братом, зачни нащадка йому». Онан знав, що дитина не вважатиметься його дитям, і хоч коли б спав з жінкою свого брата, то марнував своє сім’я на землю, щоб не давати більше нащадків своєму братові. Те, що робив Онан, не сподобалося Господу, і Він убив також і Онана. Тоді Юда і сказав своїй невістці Тамар: «Вертайся до дому свого батька й не виходь заміж, аж доки не підросте мій син Шелах». А сам подумав: «Не вмер би й він так само, як його брати». Отже, Тамар пішла і жила у домі свого батька. Після того минуло чимало часу. Юдина дружина, дочка Шуа, померла. Коли минув час жалоби, Юда зі своїм другом адулламітом Гірою пішли до Тимни до чоловіка, який стриг його овець. Хтось сказав Тамар: «Поглянь, он твій свекор іде до Тимни стригти свої вівці». Знявши з себе вдовине вбрання, вона накинула на себе покривало, закуталася, та й сіла коло брами Енаїма, що по дорозі до Тимни. Бо знала вона, що Шелах уже виріс, а її не віддали йому за дружину. Побачивши її, Юда подумав, що то повія, оскільки вона закрила обличчя. Він звернув з дороги і підійшовши до неї, мовив: «Ходімо й любитимемо одне одного». Бо він не знав, що то була його невістка. А вона спитала: «Що ти даси мені, якщо любитимемося?» Юда відповів: «Я пришлю тобі козеня зі свого стада». Тамар каже: «Тільки якщо даси мені щось у заставу, доки пришлеш його». Юда й питає: «Яку заставу я маю тобі дати?» Вона й каже: «Свою печатку на мотузці і палицю, що в руці тримаєш». То він віддав їй те все. Потім спізнав її, і вона завагітніла від нього. Тоді Тамар устала й пішла додому. Вона зняла з себе покривало і вдягнулась у своє вдовине вбрання.
Буття 38:6-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І взяв Юда дружину для Іра, свого первенця, ім’я якої Тамара. Та Ір, Юдин первенець, був лихий перед Господом, — і Бог його вбив. Тож Юда сказав Авнанові: Увійди до дружини свого померлого брата і одружися з нею, — подбай, щоб у твого брата були нащадки. Та Авнан зрозумів, що нащадки будуть не його. І сталося, коли він сходився з дружиною свого брата, то випускав сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові. І перед Богом поганим було, що таке той вчинив, — і Він убив і цього. Тож Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Силом! — бо сказав: Щоби часом не помер і цей, як і його брати. Відійшла Тамара і оселилася в домі свого батька. Сповнилися дні — і померла Сава, Юдина дружина. І коли утішився, пішов Юда — сам та його пастух Ірас, одоламітець, — в Тамну, до тих, які стригли його овець. І сповістили його невістці Тамарі, кажучи: Ось твій тесть іде в Тамну стригти своїх овець. І скинувши із себе одяг удови, вона накинула намітку, прикрасилася і сіла біля брами Енана, що по дорозі до Тамни, оскільки знала, що Силом виріс, та він не віддав йому її за дружину. А Юда, побачивши її, подумав, що вона повія, бо вона накрила своє обличчя, і він не впізнав її. Він завернув до неї з дороги і сказав їй: Дозволь мені ввійти до тебе, — оскільки не впізнав, що це його невістка. А вона сказала: Що мені даси, як увійдеш до мене? Він же відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: На умові, що даси заставу, доки не пришлеш. Він же сказав: Яку дати тобі заставу? Вона ж відповіла: Твій перстень, ланцюжок з печаткою і посох, що у твоїй руці. Він дав їй і ввійшов до неї, і та завагітніла від нього. І, вставши, вона відійшла, скинула із себе намітку і зодяглася в одяг свого вдівства.
Буття 38:6-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І взяв Юда жінку Герові, первенцеві свойму, на імя Тамара. Був же Гер первенець Юдин, ледачий ув очу в Господа, і вбив його Господь. Каже ж Юда Онанові: Увійди до братової жінки, та оженись із нею, яко дївер, і возстав сїмя братові твойму. Знав же Онан, що не йому буде насїннє, і як увіходив до братової жінки, проливав сїмє на землю, щоб не дати насїння братові свойму. Ледарство ж погань було в очу в Бога, що він коїв; тим убив і сього. Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Коли б і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій госпzдї. Як уплило ж доволї часу, померла Шуанова дочка, жінка Юдина. Віджурившись після того Юда, пійшов до овечих стригачів своїх, сам і приятель його Гіра Адуламець, у Тімну. І сповістили невістку його Тамару говорючи: Он свекір твій ійде в Тімну стригти вівцї свої. Вона ж, поскидавши вдовицьку одежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сїла в Енаїмській царинї, що при дорозї в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку. І побачивши Юда, подумав, що се блудниця; окрила бо лице собі, і не впізнав її. Завернув же до неї з манівця, та й каже їй: Попусти менї ввійти до тебе. Не впізнав бо, що се невістка йому. Вона ж каже: Що менї даси, як увійдеш до мене? Він же каже: Пошлю тобі кізлика з отари. Вона ж каже: А чи даси менї залог докіль пришлеш? Він же каже: Який залог тобі дати? Вона каже: Перстень з печаткою твоєю, твій пояс, та палицю, що в руцї в тебе. І дав їй, та й увійшов до неї, і завагонїла від його. І встала та й пійшла, і скинула намітку з себе, і вдяглась ув одїж удовицьку.