Буття 25:19-34Поділитись

Буття 25:19-34 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Ось родовід Ісаака, Авраамового сина. Авраам був Ісааковим батьком. Коли Ісаакові було сорок років, він узяв собі жінку Ревекку, дочку арамеянина Бетуїла арамійського з Паддан-Арама, сестру Лавана арамійського. Ісаак молився Господу за свою жінку, оскільки вона була неплідна. Господь почув його молитви і його Ревекка завагітніла. Діти штовхалися у неї в животі. І вона питала: «Що це зі мною?» Тоді пішла вона спитатися в Господа. І мовив їй Господь: «Два племені у череві твоєму, народи розділилися вже там. Один міцніший буде за другого, і старший меншому служитиме». Коли час прийшов, Ревекка народила близнят, двох хлопчиків. Перший народився геть червоний і шкіра його була вкрита волоссям, то й нарекли його Ісавом. За ним народився його брат, міцно тримаючись своєю ручкою за Ісавову п’яту. Його нарекли Яковом. Ісаакові той час було шістдесят років. Хлопчики виросли. Ісав став вправним мисливцем і любив блукати в степу. Яків був тихим, домашнім чоловіком. Ісаак полюбив Ісава, бо до вподоби йому була дичина, яку той приносив. Та Ревекка любила Якова. Якось, коли Яків готував поїсти, Ісав прийшов з полювання виснажений. Ісав і каже Якову: «Дай мені отій червоній страви, бо я виснажений». Через це його називали Едомом. Та Яків відповів йому: «Продай мені спочатку своє первородство». Ісав відповів: «Поглянь, я помираю з голоду. Що мені право первородства!» Але Яків наполягав: «Спершу присягни, що поступишся мені своїм первородством!» Тож Ісав присягнув і продав Якову своє право первородства. Тоді Яків дав Ісаву хліба і юшки. Той поїв, попив, а потім устав та й вийшов геть, показавши тим, який він байдужий до свого первородства.

Буття 25:19-34 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака. І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана. І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його. І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа. І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити. І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її. І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав. А потім вийшов його брат, а рука його трималася п’яти Ісава. І назвав ім’я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони. І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів. І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова. І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був. І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом. А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство. І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство? А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову. І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з’їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.

Буття 25:19-34 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав. А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека. Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома. Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова. Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом. А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство? І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. А Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.

Буття 25:19-34 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака. Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку. Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його. Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пїйшла поспитати Господа, І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити. І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її. Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав. А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека. Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї. І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова. Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений. І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом*. І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє. Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство? І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє. Яков же дав Езавові хлїба й вариво сочевицї. Попоїв же й напивсь, і вставши пійшов геть. І зневажив Езав первеньство своє.