Буття 22:9-19
Буття 22:9-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І прийшли вони на місце, яке вказав йому Бог. Авраам спорудив там вівтар і розклав дрова. Потім він зв’язав свого сина Ісаака й поклав його на вівтар поверх дров. Тоді Авраам простягнув руку й вийняв ножа, щоб убити свого сина. Але тут Ангел Господній погукав його з небес: «Аврааме! Аврааме!» Авраам озвався: «Я тут». Ангел йому й каже: «Зупинися! Не здіймай руки на хлопчика. Не роби йому нічого, бо Я бачу тепер, що ти шануєш Бога, що заради Мене ладен пожертвувати єдиним сином своїм». Авраам підвів очі й побачив барана, що заплутався рогами в кущах. Він пішов, узяв його, забив і приніс у жертву замість свого сина. І назвав Авраам це місце Ягве-Їре. І досі люди кажуть: «На горі Господь явився». Тоді покликав Ангел Господній Авраама вдруге. Він сказав: «Я обіцяю тобі, каже Господь, за те, що ти таке зробив і ладен був пожертвувати єдиним своїм сином, Я воістину благословлю тебе й дам тобі стільки нащадків, як тих зірок у небі, як того піску на березі моря. Вони позаймають міста ворогів своїх. Всі народи землі благословлять тебе іменем нащадків твоїх за те, що ти прислухався до голосу Мого». Авраам повернувся до своїх слуг, і вони всі разом пішли до Беершеби.
Буття 22:9-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв’язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами. І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого... Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я! І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого. А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав’яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого. І назвав Авраам ім’я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з’явиться. А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге, і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу. І вернувсь Авраам до слуг своїх.
Буття 22:9-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
прийшли на місце, на яке вказав йому Бог. Там Авраам збудував жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на жертовник, на дрова. Авраам простягнув свою руку, щоб узяти ножа, аби принести в жертву свого сина, та Господній ангел закликав до нього з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Той же відповів: Ось я. І сказав: Не накладай рук своїх на хлопця і не вчини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пожалів для Мене свого улюбленого сина. І підвівши свої очі, Авраам побачив: ось, один баран заплутався рогами в садку Савек. Тож Авраам пішов, узяв барана і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака. І Авраам дав тому місцю назву «Господь побачив», щоб говорили і до сьогодні: На горі Господь став видимим. І Господній ангел вдруге закликав до Авраама з неба, кажучи: Собою поклявся Я, — говорить Господь, — тому що ти виконав це слово і не пожалів для Мене свого улюбленого сина, то Я вельми поблагословлю тебе і дуже розмножу твоїх нащадків, — як небесні зорі, як пісок на березі моря. І твої нащадки успадкують міста ворогів; і будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу. Авраам повернувся до своїх слуг, і вони, вставши, пішли разом до Криниці клятви. І Авраам оселився біля Криниці клятви.
Буття 22:9-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах. І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого. Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я. І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради. І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого. І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять. І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес, Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради. Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх. І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого. Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.