Буття 20:1-18
Буття 20:1-18 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Авраам подався звідти до землі Неґевської. Він оселився між Кадешем і Шуром у Ґерарі. Усім він казав, що Сарра його сестра. Почувши це, Авімелех, ґерарський цар, послав своїх слуг, щоб привели Сарру до нього. Якось Авімелеху приснився Бог уночі. От Він йому й каже: «Ти помреш через жінку, яку взяв собі, бо вона одружена». Та Авімелех іще не пізнав її, тому промовив: «Господи, невже Ти справді погубиш невинну людину? Хіба ж Авраам сам не казав, що Сарра його сестра? Хіба ж вона сама не казала, що Авраам її брат? Я не винен, бо зробив це зі щирим серцем і чистими руками». Тоді Бог йому й каже уві сні: «Звісно, Я знаю, що ти зробив це з невинним серцем. Я тебе стримав, щоб ти не згрішив проти Мене і не дозволив тобі торкнути. Тож віддай жінку Авраамові, бо він — пророк. Він молитиметься за тебе, тож ти житимеш. Якщо ж не віддаси Сарру Авраамові, то знай, що і ти, і всі твої домашні — всі ви напевно помрете». Наступного ранку Авімелех, прокинувшись, покликав своїх слуг і розповів їм усе про свій сон. І слуги його дуже злякалися. Тоді Авімелех покликав Авраама й каже: «Що ж ти зробив з нами? У чому провина моя перед тобою, що навів ти такий великий гріх на мене й царство моє? Ти повівся зі мною так, як не годиться поводитися». І ще сказав Авімелех: «Що ти собі думав, коли вчинив отаке?» Авраам відповів: «Я подумав, що немає страху перед Богом у цій землі і що мене можуть убити за мою дружину. Крім того, вона й справді моя сестра. Дочка мого батька, але не моєї матері. І вона стала моєю дружиною. Коли Бог послав мене в мандри з батькового дому, я Саррі й кажу: „Зроби мені таку ласку, де б ми не були, кажи всім, що я твій брат”». Тоді Авімелех дав Авраамові Сарру, овець, худоби всілякої, слуг і служниць. Авімелех сказав: «Поглянь, уся земля моя перед тобою. Живи де хочеш». І промовив Авімелех до Сарри: «Я дав твоєму братові тисячу срібних монет. Я зробив це, щоб ніхто не подумав нічого лихого проти тебе. Ти виправдана цілком!» Господь замкнув усі лона в домі Авімелеха через Сарру, Авраамову дружину. Тож Авраам помолився Всевишньому, й Бог зцілив Авімелеха, його дружину і служниць, і вони знову мали дітей.
Буття 20:1-18 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі. І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру. І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка. А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб’єш також люд праведний? Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх. І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє. І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив! І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ? І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб’ють мене за жінку мою. І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені. І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат. І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби. А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана. І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати. Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.
Буття 20:1-18 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Авраам вирушив звідти в землю на південь і поселився між Кадисом і Суром, — він замешкав у Ґерарах. І сказав Авраам про свою дружину Сарру: Вона моя сестра, оскільки побоявся сказати «вона моя дружина», щоби часом через неї його не вбили чоловіки міста. І послав Авімелех, цар Ґерар, і взяв Сарру. І прийшов Бог до Авімелеха вночі уві сні, і сказав: Ось ти вмираєш через жінку, яку ти взяв, бо вона живе із чоловіком. Авімелех не був із нею, тож він сказав: Господи, чи знищиш праведний народ, який через незнання грішить? Хіба ж не він мені сказав: Вона є моєю сестрою? І вона мені сказала: Він є моїм братом. Із чистим серцем і з праведністю рук я зробив це. А Бог сказав йому уві сні: Тож Я, знаючи, що із чистим серцем зробив ти це, пощадив тебе, щоб не згрішив ти проти Мене. Тому й не допустив Я, щоб ти був з нею. Тепер же поверни жінку чоловікові, бо він пророк; тож помолиться він за тебе, — і житимеш. Якщо ж не повернеш, — знай, що помреш ти і всі твої. Авімелех устав вранці, закликав усіх своїх слуг і переказав усі ці слова в їхні вуха; тож усі люди дуже налякалися. Тож Авімелех покликав Авраама і сказав йому: Навіщо це ти нам зробив? Хіба згрішили ми чимось перед тобою, що ти навів на мене і на моє царство тяжкий гріх? Те, чого ніхто не робить, — ти зробив мені. Промовив Авімелех Авраамові: Що ти задумав, коли робив це? Авраам же промовив: Бо сказав я: Ось, на цьому місці немає пошани до Бога, тож мене вб’ють через мою дружину. Але вона й справді моя сестра — по батькові, але не по матері, і стала моєю дружиною. І сталося, коли вивів мене Бог з дому мого батька, то я сказав їй: Скрізь, куди лише підемо, кажи про мене, що це твій брат, — зроби мені таку ласку. Тож Авімелех узяв тисячу дідрахм, овець і телят, рабів і рабинь, і дав Авраамові, і повернув йому Сарру, його дружину. І сказав Авімелех Авраамові: Ось, перед тобою моя земля; де лише буде тобі до вподоби, — там і перебувай. А Саррі сказав: Ось, дав я тисячу дідрахм твоєму братові, — це буде тобі на вшанування твоєї особи і всім, які з тобою; і завжди говори правду. Помолився Авраам до Бога, і зцілив Бог Авімелеха, його дружину та його рабинь — і вони почали народжувати. Тому що Господь справді замкнув зовні кожну утробу в Авімелеховому домі через Сарру, Авраамову дружину.
Буття 20:1-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І відкочував Авраам ізвідти до землї полуденньої, та й оселивсь між Кадесом і Суром, і якийсь час пробував у Герарі. Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона менї. Абимелех же, царь Герарський, післав та й взяв Сарру. І прийшов Бог до Абимелеха в ночі вві снї, і рече йому: Оце ти вмреш за сю молодицю, що взяв єси; вона ж мужня жена. Абимелех же не приторкнувсь до її, та й каже: Господе, чи то ж погубиш безвинний рід? Хиба ж не сам він казав менї: Вона сестра менї? І вона менї казала: Він брат менї. У чистотї серця мого і в безвинностї рук моїх учинив я се. Рече ж йому Бог у снї: І я знаю, що в чистотї серця твого і в безвинностї рук твоїх учинив єси се, тим і впинив тебе від гріха проти мене, і не попустив тебе коснутись її. Тепер же оддай жену мужу, бо він пророк, і помолиться за тебе, і жити меш. Як же не віддаси, дак знай, що вмреш сам і все твоє. І встав рано вранцї Абимелех і призвав усї кметї свої, та й промовив усї словеса сїї в уші їх, і полякались усї люде вельми. І призвав Абимелех Авраама, та й промовив до його: Що вдїяв єси менї? І чим провинив я тобі, що навів єси на мене й царство моє гріх великий? Дїло таке, що нїхто не чинив, укоїв єси менї: І промовив Абимелех до Авраама: Що в тебе було на думцї, як чинив єси таке? Рече ж Авраам: Думав бо, що нема благочестя на місцї сьому, і вбють мене задля жени моєї. Отже справдї вона сестра менї по панотцеві, а не по панїматцї, та стала менї женою. І було, як вивів мене Бог із отецької домівки моєї, кажу їй: Ось яку правду чинити меш менї: у всякому містї, куди прийдемо, там кажи про мене, що се брат мій. Узяв же Абимелех вівцї і бички, і раби й рабинї, та й дав Авраамові, і віддав йому Сарру. І промовив Абимелех Авраамові: Оце земля моя перед тобою; де б тобі нї було до вподоби, оселяйся. До Сарри ж промовив: Оце дав я братові твойму тисячу срібняків, се буде тобі чесна намітка до лиця твого, і про все, що було з тобою і з усїма твоїми, в усьому будеш оправдана. Помолився ж Авраам Богу, і вигоїв Бог Абимелеха, і жену його, і рабинї його, і почали роджати. Бо позамикав був Господь усяку утробу в домівцї в Абимелеха задля Сарри, жінки Авраамової.