До галатiв 6:1-10
До галатiв 6:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Браття і сестри, якщо хтось впаде в гріх, то ви, слідуючи Духові, маєте повернути його на шлях праведний. Але робіть це лагідно і пильнуйте себе, бо також можете бути спокушені. Допомагайте одне одному долати життєві перешкоди, і так ви виконуватиме Закон Христовий. Якщо дехто сповнений відчуттям своєї важливості, і через те не бажає так робити, той тільки обманює себе. Кожен має сам бути суддею своїх вчинків, і тоді він зможе пишатися своїми досягненнями, не порівнюючи себе ні з ким. Бо кожен має нести відповідальність за виконання своїх власних обов’язків. Той, кого навчають Послання Божого, мусить ділитись усіляким добром з учителем своїм. Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш. Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя. Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо. Тож, маючи таку нагоду, творімо добро всім людям, а особливо, нашим братам по вірі.
До галатiв 6:1-10 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Брати, якщо й буде помічена людина в якомусь проступку, то ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідності, дивлячись за собою, щоб і самому не бути спокушеним. Носіть тягарі один одного і так виконайте закон Христа. Бо хто вважає себе чимось, будучи нічим, той сам себе обманює. Кожен же хай випробовує своє діло, і тоді йому буде чим хвалитись тільки щодо себе, а не щодо іншого. Бо кожен понесе власну ношу. Хто наставляється словом, хай ділиться всяким добром із тим, хто наставляє. Не обманюйтесь: Бог осміяним не буває, бо що посіє людина, те й пожне. Бо хто сіє у свою плоть, той від плоті пожне тління, а хто сіє в Дух, той від Духа пожне вічне життя. Роблячи добро, не падаймо духом, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо. Тому, поки маємо час, робімо добро всім, а особливо домашнім по вірі.
До галатiв 6:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює. Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! Бо кожен нестиме свій власний тягар! А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
До галатiв 6:1-10 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Брати, якщо і впаде людина в якийсь переступ, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідності, кожний пильнуючи за собою, щоб і самому не потрапити в спокусу. Носіть тягарі один одного і таким чином виконаєте Закон Христа. Бо коли хто думає, що він є кимось, будучи нічим, то сам себе обманює. Нехай кожний випробовує своє діло, і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не перед іншими. Бо кожний нестиме власний тягар. Той, хто навчається слова, нехай ділиться всім добром із тим, хто його навчає. Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що лише людина посіє, те й пожне. Адже хто сіє для свого тіла, — пожне від тіла тління, а хто сіє для духа, — пожне від Духа вічне життя. Роблячи добро, не втрачаймо запалу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо. Тому, поки маємо час, робімо добро всім, а найперше тим, які рідні у вірі.
До галатiв 6:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним. Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів. Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює. Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тодї хвалу в собі мати ме, а не в иншому. Кожен бо свій тягар нести ме. Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго. Не обманюйте себе: З Бога насьміятись не можна; що бо чоловік сїє, те й жати ме. Бо хто сїє тїлу своєму, од тїла жати ме зотлїннє; а хто сїє духу, од духа пожне життє вічнє. Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи. Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.
