Єзекiїль 2:1-10
Єзекiїль 2:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Він сказав мені: «Сину людський, стань на ноги, Я говоритиму з тобою». Коли Він говорив, Дух увійшов у мене і поставив мене на ноги, і я почув, що він мовить до мене. Він сказав: «Сину людський, Я посилаю тебе до синів Ізраїлю, до бунтівного народу, що повстав проти Мене. Вони та їхні батьки бунтують проти Мене аж до цього дня. Люди, до яких я посилаю тебе, вперті й затяті. Скажи їм: „Ось що Господь Бог говорить”. Вони не слухатимуть тебе, бо вони — бунтівний народ, але ж вони знатимуть, що серед них є пророк. А ти, сину людський, не бійся їх, ані їхніх слів. Не бійся, хоча реп’яхи та колючки оточуватимуть тебе і ти житимеш серед скорпіонів. Не бійся того, що вони говорять, не лякайся їхніх поглядів, бо то бунтівний рід. Ти повинен донести до них Мої слова, навіть якщо вони й не слухатимуть тебе, бо народ той — бунтівний! Але ти, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі. Не бунтуй, як цей непокірливий народ; відкрий рот, з’їж те, що Я тобі даю». Дивлюсь я і бачу руку, простягнуту до мене, а в ній сувій. Він розгорнув його переді мною. Сувій був списаний з обох боків: ззовні і зсередини. То були слова плачу, туги та скорботи.
Єзекiїль 2:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою! І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене. І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня! А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог! А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них. А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний. І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні. А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з’їж, що Я тобі дам. І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий. І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...
Єзекiїль 2:1-10 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Він сказав мені: Людський сину, стань на свої ноги, і Я до тебе говоритиму. І зійшов на мене дух, і взяв мене, підняв мене і поставив мене на мої ноги, і я чув, як Він промовляв до мене і сказав мені: Людський сину, Я тебе посилаю до дому Ізраїля, що засмутили Мене, які засмутили Мене самі та їхні батьки аж до сьогоднішнього дня. І скажеш їм: Так говорить Господь! Тож може послухають чи злякаються, тому що вони — Дім, який засмучує, і пізнають, що ти є пророком посеред них. І ти, людський сину, не бійся їх і не жахайся їхнього обличчя, тому що вони збунтуються і повстануть кругом проти тебе, — ти живеш посеред скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього обличчя, тому що це — Дім, який засмучує. І скажеш їм Мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони — Дім, що засмучує. І ти, людський сину, послухай Того, Хто промовляє до тебе, не будь тим, хто засмучує, так, як Дім, що засмучує. Відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю. І я побачив, і ось до мене — простягнена рука, а в ній — книжковий сувій. І Він розкрив її переді мною, і в ній було записане ззаду та спереду, а записано голосіння, смуток і горе.
Єзекiїль 2:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Оттакий був появ подобини слави Господньої. Побачивши її, впав я на лице своє, а відтак почув голос говорючого, й сказав він менї: Сину людський! стань на ноги твої, я бо говорити му з тобою. І як він се казав менї, ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, й я чув говорючого до мене. І сказав він до мене: Сину чоловічий! ось я посилаю тебе до синів Ізрайлевих, до того люду непокірливого, що відступили від мене; вони й їх отцї - се зрадники передо мною аж по сей день. Се сини з безстидним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю, й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Чи слухати муть вони, чи не слухати муть - се бо дом упрямий - та нехай знають, що був пророк між ними. Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх і не страхайся мови їх, як вони бодяками й тернинами до тебе будуть, і тобі доведеться жити між скорпіонами, - не лякайся мови їх і не страхайся виду їх; вони бо дом упрямий; Говори їм слова мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, вони бо непокірливі. Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я тобі буду говорити; не впирайся, як той дом упрямий. Ось, отвори рота та й з'їж, що я дам тобі. Я глянув, аже се рука, простягнута до мене, а в руцї - книговий звоєць. І розгорнув його він передо мною, й ось, звиток той пописаний з лиця, й з вивороту; а написано на йому: жалощі, зітханнє, й горе.