Вихід 20:18-26
Вихід 20:18-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Увесь народ бачив і чув грім і блискавку, звук сурми і гору, вкриту димом. Люди чули й тремтіли, й стояли на віддалі. І сказали вони Мойсею: «Говори до нас і ми слухатимемо, та нехай Бог не промовляє до нас, щоб ми не повмирали». І сказав Мойсей народу: «Не бійтеся, адже Бог прийшов, щоб довести любов Свою. Господь прагне щоб ви не грішили, та поважали Його». Народ стояв віддалік, але Мойсей, тим часом, наблизився до густої хмари, де був Бог. Господь мовив до Мойсея: «Скажи дітям Ізраїля так: „Ви бачили, як Я говорив з вами з неба. Не створюйте собі лжебогів із срібла чи золота поруч зі Мною. Ти спорудиш вівтар Мене на землі й приноситимеш пожертви на ньому: жертви спалення й мирні жертви, своїх овець і свою худобу. І то повсюди, де Я накажу вам, щоб пам’ятали ім’я Моє, і тоді Я прийду й благословлю тебе. Якщо спорудиш для Мене вівтар із каменя, то не роби його з тесаного каменя. Бо поклавши різець на нього, опоганиш його. Не ходи сходами до Мого вівтаря, щоб голизна твоя не відкрилася на ньому”».
Вихід 20:18-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І ввесь народ бачив та чув громи та полум’я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека. І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали. І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили. І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог. І промовив Господь до Мойсея: Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес. Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі. Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою. На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе. А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його. І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота.
Вихід 20:18-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І весь народ бачив і чув блискавки, і голос і звук труби, і гору, що диміла. Тож весь народ, переляканий, стояв на далекій відстані. І вони сказали Мойсеєві: Говори до нас ти, — хай не говорить до нас Бог, щоб ми не повмирали. А Мойсей каже їм: Будьте мужніми, адже Бог прийшов до вас, щоб вас випробувати, щоб Його страх був між вами, аби ви не грішили. Тож народ стояв здалека, а Мойсей увійшов у темряву, де був Бог. І Господь сказав Мойсеєві: Так скажеш домові Якова і сповістиш синам Ізраїля: Ви побачили, що Я з неба промовляв до вас: Не робитимете собі богів зі срібла і не робитимете собі богів із золота. Спорудите Мені жертовник із землі й будете приносити на ньому жертву всепалення і ваші жертви подяки за спасіння, вівці й ваші телята, — на кожному місці, там де лише назву Моє Ім’я. І Я прийду до тебе, і поблагословлю тебе. Якщо ж робитимеш Мені жертовник з каміння, то не будуватимеш з тесаного, бо ти до нього приклав знаряддя і тим опоганив. Не підійматимешся східцями до Мого жертовника, щоб ти не відкрив свій сором над ним.
Вихід 20:18-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки. І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нами, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нами Бог, ато повміраємо. І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали. І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог. І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами. Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі. Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе. Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його. Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.