Вихід 15:1-21
Вихід 15:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Мойсей і народ Ізраїлю заспівали Господу таку пісню: «Заспіваю Господу, Який зробив великі дива: коня і вершника Він кинув в море. Господь Всевишній — сила моя і пісня! Він став порятунком мені. Це Бог мій, якого я прославлятиму довічно, Він Бог мого батька, і я возвеличу Його. Господь — великий воїн на ім’я Господь! Він скинув у море колісниці та військо фараона. Добірні воїни його втонули у Червонім морі. Безодня їх накрила навічно. Вони пішли углиб, немов той камінь. Правиця Твоя, Господи, силою славна. Правиця Твоя, Господи, ворога вщент розбиває. Своєю величчю безмежною скидаєш тих, хто піднімається супроти Тебе. Ти посилаєш гнів палючий свій, він пожирає їх, немов вогонь солому. Від вітру, який Ти послав у гніві, води здійнялися, потоки стали стіною, безодня затвердла у серці морському. Казав ворог: „Я гнатиму і дожену! Всю здобич розділю, й насититься душа моя. Я вихоплю свій меч, моя рука їх знищить”. І Ти подув на повні груди, і море їх накрило. Мов той свинець, вони поринули в могутні води. Хто із богів Тобі подібний, Господи? Немає рівного до Тебе в святості Твоєї. Своєю міццю славен Бог, чудес великих Повелитель! Ти міг лише б Своїй правицею знищить світ. Любов’ю вірною ведеш народ, звільнивши його. І силою Своєю Ти ведеш його в Свою святу землю. Це чують і тремтять народи. Жах филистимлян охопив. Злякалися старійшини едомські, тремтять Вожді моавські. І ханаанці попливли зі страху. Жах, переляк на них напали. Від величі руки Твоєї вони мовчать, немов той камінь, аж доки Твій народ, Господи, перейде. Аж доки люди ті, що Ти придбав, порятунку не знайдуть. Ти приведеш їх і посадиш на горі Своєї спадщини, на тому місці, що приготував Ти для Свого помешкання, о Боже. В святилищі, о Господи, встановленім Тобою. На віки вічні царювати буде Господь». Бо коли фараонові колісниці і кіннота ввійшли у море, на них Він пустив морські води, а діти Ізраїлю сушею йшли серед моря. Міріам, пророчиця, Ааронова сестра, взяла в руку бубон, і всі жінки повиходили за нею з бубнами й танцями. Міріам заспівала їм
Вихід 15:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря! Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його! Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення! Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений. Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь! Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи! А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому! А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря! Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх! Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо! Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче! Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула! Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині! Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської! Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці! Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув! Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої, і Господь зацарює навіки віків! Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря. І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями. І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Вихід 15:1-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали ось цю пісню Богові. Вони скандували, виголошуючи: Заспіваймо Господу, бо Він велично прославився, — коня і вершника скинув у море. Він — Помічник і Покровитель, Він став для мене Порятунком. Це — мій Бог, і я прославлю Його, Він — Бог мого батька, тож звеличу Його. Господь — Він Той, Хто нищить війни, Господь — Ім’я Його. Колісниці фараона і його військо Він кинув у море, вибраних вершників, начальників варти, Він потопив у Червоному морі. Морем покрив їх, — вони поринули в глибину, мов камінь. Твоя правиця, Господи, прославилася силою, — Твоя права рука, Господи, розгромила ворогів, і величчю Своєї слави Ти знищив супротивників. Ти послав Свій гнів, і він їх пожер, як стерню, і від духа Твого гніву розступилася вода. Застигли води, наче стіна, — застигли хвилі посеред моря. Ворог сказав: Кинуся й наздожену, розділю здобич, наповню свою душу, знищу своїм мечем, — рука моя пануватиме. А Ти послав Свого Духа, і покрило їх море, вони потонули, наче свинець у глибокій воді. Хто поміж богами подібний до Тебе, Господи? О, прославлений між святими, дивовижний у славі! Ти, Котрий твориш чудеса, хто подібний до Тебе? Простягнув Ти правицю Свою, і поглинула їх земля. Ти Своєю праведністю повів цей Твій народ, який Ти викупив, і Своєю силою покликав до Своєї святої оселі. Почули народи — і запалали гнівом. Важкі болі охопили мешканців Филистимської землі. Тоді поспішили володарі Едому і проводирі моавійців, — їх охопив трепет. Розтанули всі мешканці Ханаану. Нехай найде на них страх і трепет! Від величі Твоєї руки нехай вони стануть як камінь, доки не перейде Твій народ, Господи, — доки не перейде цей Твій народ, який Ти придбав. Ввівши, насади їх на горі Своєї спадщини, у Своїй підготовленій оселі, котру Ти зробив, Господи, — це святиня, Господи, яку приготували Твої руки. Господь царює на віки і віки, та й іще. Адже коні фараона з колісницями і вершниками ввійшли в море, і Господь навів на них води моря. А сини Ізраїля пішли сушею посеред моря. Тож пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свою руку, і всі жінки з тимпанами вийшли в хороводі за нею. І Маріам повела їх, кажучи: Заспіваймо Господу, бо Він велично прославився. Коня і вершника скинув Він у море.
Вихід 15:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Засьпівав тодї Мойсей й синове Ізрайлеві пісню Господеві, і сьпівали сими словами: Ой сьпіваймо ж Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він поввергав у море. Господь, сила моя й велич, був моїм рятунком. Він мій Бог, і я споруджу дом йому преславний. Вознесу його, прославлю Бог-отця благого. Господь - муж боїв страшенний, на імя Господь він. Колесницї в Фараона і полки-потуги Божа сила потопила, поввергала в море, і вибране отаманнє потонуло в морі; лицярі над лицарями згинули в Червонім, Глибиня їх повкривала по всї вічні роки; мов каміннє потонули у морю глибокім. Господе! твоя правиця вславилась в потузї; Господе! твоя десниця ворога згубила. Величчю твоєю, Боже, стер єси противних, послав гнїв твій, і огнем він мов стебло пожер їх. Духом яростї твоєї води роздїлив ти, і загусли муром филї, встали серед моря. Рече ворог: Пожену їх, уженусь, настигну; попаюю здобич, буде міч мій царювати. Но дмухнув єси вітрами, море їх укрило, мов те оливо втонули в морі, у безоднї. Хто тобі подобен в бозїх, Господе, хто рівен, славен сьвятостю твоєю, страшен чудесами! Простягнув єси правицю, - їх земля пожерла. Вивів правдою твоєю люде сї з неволї, і провів потужно в землю, в займище спасенне. Чути муть про се народи, острах їх обійме, печаль серце Филистимське туга гризти буде. Стуманїють і Єдомцї, глави Моавійські, і тремтїти муть потужні дуки Канаанські. Ой нехай же страх і трепет злющих постигає, величчю руки твоєї в камінь обертає! Докіль, Господе, перейдуть вірні щирі люде, що з усїх людей собі ти вибрав у наслїддє. Уведеш їх і насадиш на горі наслїднїй, там, о Господе, насадиш, де пречистї руцї уготовили сьвятиню про всї вічні роки. Ой царюй же, Боже правий, правдою во віки! Бо ввійшов кінь Фараонів, колесницї його й комонник його в море, і вернув Господь на їх воду, а синове Ізрайлеві пройшли по сусї, серед вод. І взяла Мирияма, натхнена сестра Аронова, бубен у руку свою, і повиходило все жіноцтво за нею з бубнами й таньцями. Відказувала Мирияма їм: Ой сьпіваймо Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він повкидав у море!