Екклезiяст 2:14-15
Екклезiяст 2:14-15 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться! І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...
Екклезiяст 2:14-15 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Для розумного мудрість, як очі, а дурень простує в пітьмі. Та зародилася в мене думка, що однаковий жереб випаде обом: обох спіткає неминуча смерть. Тож я сказав собі: «На мене теж чатує доля дурня. Навіщо мені бути мудрим, прозорливим?» І я сказав собі, що це теж марнота.
Екклезiяст 2:14-15 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма. І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.
Екклезiяст 2:14-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
У мудрого очі в голові, а дурний ходить потемки; та пізнав я й те, що суджено долю однаку й сьому й тому. І кажу сам собі; доля дурного, се й моя доля. Про що ж менї було добиватись мудростї? І мусїв сказати сам собі: І се марнота!