Даниїл 9:1-27
Даниїл 9:1-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
За першого року Дарія, Ахашверошового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством, за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було Господнє слово до пророка Єремії, що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років. І звернув я своє обличчя до Господа Бога, прохати з молитвою та з благаннями, у пості, у веретищі та в попелі. І молився я Господеві, Богові своєму, і сповідався й казав: О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої заповіді! Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх. І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі. Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для мешканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьких та далеких, по всіх тих краях, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневірення, що допустилися його перед Тобою. Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князям нашим та нашим батькам, що згрішили перед Тобою! А Господеві, нашому Богові, милість та прощення, бо ми бунтувалися проти Нього, і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити законами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків. І ввесь Ізраїль переступив Закона Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокляття й та присяга, що написана в Законі Мойсея, Божого раба, бо ми прогрішилися Йому. І Він сповнив Своє слово, яке говорив на нас та на наших суддів, що судили нас, щоб спровадити на нас велике зло, такого не було вчинено під цілим небом, яке було вчинене в Єрусалимі! Як написано в Мойсеєвому Законі, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха, і щоб порозумнішати в Твоїй правді. І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чинах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу. А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій народ потужною рукою, і зробив Собі славне Ім’я, як цього дня, згрішили ми, стали несправедливі! Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць. І нині прислухайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його благань, і нехай засвітиться Твоє лице над Твоєю спустошеною святинею, ради Господа! Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося Ім’я Твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість. Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім’я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом! А ще я говорив і молився, та ісповідував гріх свій та народу мого Ізраїля, і клав свою молитву перед лице Господа, мого Бога, за святу гору мого Бога, і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напочатку, швидко прилетів, і доторкнувся до мене за часу вечірньої хлібної жертви. І він напучував мене, і говорив зо мною та й сказав: Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудрити тебе в розумінні. На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об’явити його тобі, бо ти улюблений, і приглянься до цього слова, і придивися до видіння. Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих. Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу. І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення. І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.
Даниїл 9:1-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
У перший рік Дарія, сина Ксеркса, мидіанина за походженням, якого зробили правителем Вавилонського царства, я, Даниїл зрозумів із книг, що, згідно зі словом Господа до пророка Єремії, запустіння Єрусалима триватиме сімдесят років. Тож я звернувся до мого Господа Бога і просив Його з молитвою і благанням, з постом, волосяницею і попелом. Я молився до Господа мого Бога і сподівався, й просив: «О Господи, великий і страшний Боже, який дотримується Свого Заповіту любові до всіх, хто любить Його й підкоряється Його велінням. Ми згрішили і вчинили неправедне. Ми були розбещені й непокірні: ми відступили від Твоїх велінь і законів. Ми не слухали Твоїх слуг і пророків, що промовляли Твоїм ім’ям до царів, князів і батьків наших, і до всього народу нашої землі. Господи, Ти справедливий, але сьогодні ми, люди Юдеї, народ Єрусалима і всього Ізраїлю, всі, хто близько й далеко, в усіх краях, по яких Ти розпорошив нас за нашу невірність Тобі, вкриті ганьбою. О господи, ми й наші царі, наші князі й наші батьки вкриті ганьбою, бо ми згрішили перед Тобою. Господь наш Бог милосердний і великодушний, хоч ми й повставали проти Нього. Ми не підкорялися Господу нашому Богу, відступали від законів, що Він нам дав їх через Своїх слуг-пророків. Увесь Ізраїль переступив Твій Закон і відвернувся, не бажаючи підкорятися тобі. Ось чому ми були покарані прокльонами та осудом, які записані були в Законі Мойсея, слуги Божого, бо ми грішили проти Господа. Ти здійснив свої слова, промовлені проти нас і проти наших правителів, навівши на нас велике лихо. Ніде в піднебессі не було нічого подібного, як те, що зроблено з Єрусалимом. Точнісінько як записано в Законі Мойсея, все це лихо впало на нас. Але ми не благали Господа нашого Бога, щоб відвернутися нам від наших гріхів і щоб стати мудрими у правді Твоїй. Господь негайно навів на нас лихо, бо Господь наш Бог справедливий у всьому що Він робить; і однак ми не підкорилися йому. Тепер, о Господи Боже наш, Який вивів Свій народ могутньою рукою з Єгипту і Хто сотворив Собі ім’я, яке живе до сього дня, ми згрішили, ми вчинили неправедне. О Господи, у згоді з Твоєю справедливістю, відверни Свою лють і Свій гнів від Єрусалима, Твого міста, від Твоєї Святої гори. За наші гріхи й провини наших батьків Єрусалим і Твій народ нарузі віддано, всім тим, що довкола нас. Тож тепер, Боже наш, почуй молитви й благання слуги Твого. Заради Тебе самого, о Господи, зглянься на Твою спустошену святиню. Прихили вухо, о Боже, і почуй; розплющ очі Свої і побач спустошення міста, що носить ім’я Твоє. Ми просимо Тебе не тому, що ми справедливі, а через Твоє велике милосердя. О Господи, почуй! О Господи, пробач! О Господи, спаси і збережи Заради Тебе самого, о Боже мій, не зволікай, бо місто Твоє і народ Твій носять ім’я Твоє». Коли я говорив і молився, сповідався у своєму гріху й гріху мого народу ізраїльського, поки викладав своє прохання Господу моєму Богу про Його Святу гору. Як я все ще молився, Гавриїл, муж, якого я бачив і в попередній з’яві, швидко підлетів до мене під час вечірньої жертви. Він розтлумачив все, що я бажав знати і сказав: «Даниїле, оце я прийшов, щоб дати тобі мудрості й розуміння. Як тільки ти почав молитися, було дано відповідь, про яку я прийшов сповістити тебе, бо ти в великій шані. Тож зваж на послання і зрозумій видіння: Сімдесят тижнів призначено твоєму народу і твоєму святому місту, щоб довершити провину, покласти край гріху, спокутувати розбещеність, встановити вічну справедливість, покласти печать на видіння та пророцтва й помазати Святеє Святих. Знай і зрозумій таке: від цього слова про відновлення та відбудову Єрусалима до того, як помазаний Володар прийде, мине сімдесят тижнів і шістдесят два тижні. Місто буде відбудоване: з вулицями й ровом, але за тяжких часів. По шістдесяти двох тижнях, помазаника буде знищено, і не матиме Він нічого. Люди правителя, що прийде, зруйнують місто і святиню. Кінець настане, мов повінь: війна триватиме до кінця, й запанує спустошення. Помазаник утвердить Угоду з багатьма народами, яка триватиме протягом одного тижня, але в середині того тижня він скасує жертви й пожертви хлібні. Тоді прийде руйнівник, та принесе гидоту спустошення, аж доки кара не проллється й на нього самого».
Даниїл 9:1-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
На першому року Дарія, сина Ассвирового, з роду Мидийського, що поставлений був царем над царством Халдейським, - Першого року царювання його я, Даниїл, дослїдив із книг число років, яке було назначене словом Господнїм до пророка Еремії, що сїмдесять років перейде по опустошенню Ерусалиму. І обернув я лице моє до Господа Бога в молитві й благаннї, в постї, в веретищі й попелї, І молився я Господеві Богові мойму, й сповідався, й говорив: Благаю тебе, Господи, Боже великий і дивний, додержуючий завіт і ласку до тих, що тебе люблять і певнять прикази твої! Ми согрішили, творили неправедність, поводились упрямо й відступали від заповідей твоїх і від постанов твоїх, І не слухали слуг твоїх, пророків, що від твого імени вговорювали царів наших і князїв наших, і батьків наших, і ввесь народ у країнї. В тебе, Господи, справедливість, а в нас на лицях сором аж по сей день, у кожного Юдея, ув осадників Ерусалимських і в усього Ізраїля, в близьких і далеких по всїх краях, куди ти вигнав їх за відступництво їх, із яким вони відступили від тебе. Господи! в нас на лицях сором, у царів наших, у князїв наших і в батьків наших, ми бо согрішили перед тобою, А в Господа, Бога нашого, милосердє і прощеннє. Ми бо ворохобились проти нього. І не слухали голосу Господа, Бога нашого, щоб жити по його закону, який дав нам через слуг своїх, пророків. І ввесь Ізраїль переступив закон твій і відвернувся, щоб не слухати голосу твого; за те ж і спав на нас проклін та клятьба, що написані в законї слуги Божого, Мойсея, бо ми согрішили перед ним. І він здїйснив слова свої, що вирік на нас та на суддїв наших, що нас судили, допустивши на нас велике лихо, якого не бувало під небесами, а яке довершилось над Ерусалимом. Як написано в законї Мойсейовім, так усе се лихо спало на нас; але ми не благали Господа, Бога нашого, щоб (допоміг) нам відвернутись від гріхів наших і зрозуміти правду твою. Виглядїв Господь се нещастє й наслав його на нас, бо Господь, Бог наш, справедливий у всїх дїлах своїх, які чинить, але ми не слухали його голосу. А тепер Господи, Боже наш, вивівший нарід твій з землї Египецької рукою сильною й являючий славу твою по сей день, (ми признаємо, що) ми прогрішились і коїли безбожність. Та Господи! при всїй справедливостї твоїй нехай відвернеться гнїв твій і досада твоя від міста твого Ерусалиму, й від сьвятої гори твоєї; се бо за гріхи наші й злочини батьків наших Ерусалим і народ твій терпить наругу від усїх, що навкруги нас. Тепер же почуй, Боже наш, молитву слуги твого й благаннє його і глянь ласкавим лицем твоїм на спустошену сьвятиню твою, задля тебе самого, Господи. Прихили, Боже мій, ухо твоє й вислухай, відтули очі твої й зглянься на спустошеннє наше й на місто, що на ньому назване ймя твоє; ми бо складаємо перед тебе благання наші, покладаючи надїю не на праведність нашу, а на твоє велике милосердє. Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, вваж і вчини; не зволїкай задля тебе самого, Боже мій, бо твоє ймення назване на містї твому й на народї твому! І як я ще говорив і моливсь, та сповідався в моїх гріхах і в гріхах мого народу, Ізраїля, і складав молитву мою перед Господом, Богом моїм, за сьвяту гору Бога мого, - Як я молився ще далї, муж Гавриїл, що я бачив його переднїйше в видиві, летючи швидко, доторкнувся до мене - того часу, як приносять вечірню жертву. І, навчаючи мене, говорив зо мною й сказав: Даниїле! тепер я зійшов, щоб навчити тебе розуміння. Як ти почав молитись, вийшло (од Бога) слово, й я прийшов оце сповістити тобі його, бо ти - людина бажання; так вважай на слово й зрозумій видиво: Сїмдесять сїмок призначено для твого народу й сьвятого міста твого, щоб були спокутовані проступки, запечатані гріхи й беззаконня прощені, та доки приведена буде вічна справедливість і затверджені будуть видива й пророцтва й помазаний буде Сьвятий над сьвятими. Так дізнайсь і розумій: від того часу, як вийде приказ, щоб одбудувати Ерусалим, до Христа Владики - сїм сїмок і шістьдесять дві сїмки; й вернеться нарід і збудовані будуть улицї та мури, але в тїсних часах. А як мине сїм і шістьдесять дві сїмки, відданий буде на смерть Христос, і не буде народом його той, що його одцурався. А місто й сьвятиню розбурить народ воєводи, котрий прийде, й буде кінець його наче від повенї; аж до кінця войни буде пустошеннє. І утвердить завіт із многими одна (послїдна) сїмка, а в половинї сїмки перестане жертва й приносини, а сьвятиня стане гидкою пусткою; на кінцї же постигне давно призначена погибель й самого пустошника.