Дiї 6:1-7
Дiї 6:1-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тими днями кількість Ісусових учнів дедалі зростала. Але дехто з послідовників, які розмовляли грецькою мовою, були невдоволені іншими учнями, які були з Юдеї. Мовляв, їхніх вдів ображають при розподілі щоденної частки харчів. Тоді дванадцять апостолів зібрали разом громаду послідовників і сказали: «Це не добре, що ми залишаємо служіння слову Божому заради керування розподілом харчів. Тож, брати і сестри, оберіть з-поміж себе сімох мужів з доброю славою, сповнених Духа Святого і мудрості. Ми їх призначимо відповідати за ці справи, а самі присвятимо себе молитві й служінню Слову». Ця пропозиція задовольнила всю громаду. Вони обрали Степана (чоловіка, сповненого віри і Духа Святого), а також Пилипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу з Антиохії, який раніше був навернений у юдейську віру. Цих людей поставили перед апостолами, які помолившись, поклали руки на них. Отже, Слово Боже поширювалося, й кількість послідовників у Єрусалимі значно зросла. Навіть багато юдейських священиків підкорилося новій вірі.
Дiї 6:1-7 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
У ці дні, коли примножувались учні, в елліністів виникло рéмствування на євреїв за те, що їхніх вдів нехтували при щоденній роздачі їжі. Тоді Дванадцятеро скликали зібрання учнів і сказали: Недобре нам залишити слово Боже і прислуговувати при столах. Тому, брати, підшукайте між собою сім мужів, що мають добре свідчення, повних Святого Духа й мудрості, яких ми поставимо над цією потребою. А ми будемо постійно пробувати в молитві та служінні словом. Ці слова сподобались усьому зібранню, і вони вибрали Стефана, мужа повного віри й Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу, прозеліта-антіохійця. Їх поставили перед апостолами, і ті, помолившись, поклали на них руки. І слово Боже росло, і число учнів у Єрусалимі сильно примножувалось, і дуже багато священників ставали слухняними вірі.
Дiї 6:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані. Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах. Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю. А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову. І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії, їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них. І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.
Дiї 6:1-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тими днями, коли зростала кількість учнів, почалися нарікання елліністів на юдеїв, що про їхніх вдів не дбають при щоденному служінні. Скликавши громаду своїх учнів, дванадцятеро сказали: Не годиться нам, облишивши Боже Слово, прислуговувати при столах. Виберіть, брати, з-поміж вас сімох надійних мужів, сповнених [Святого] Духа та мудрості, і ми поставимо їх на це служіння. Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова! Усій громаді сподобалося це слово. І вони вибрали Степана — мужа, сповненого віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і прозеліта з Антіохії Миколу. Їх поставили перед апостолами, і, помолившись, ті поклали на них руки. А Боже Слово росло; кількість учнів у Єрусалимі дуже множилася; і серед священиків дуже багато були слухняними вірі.
Дiї 6:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
У тиї ж днї, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх. Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не личить нам, покинувши слово Боже, служити при столах. Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб. Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем. І вподобалось слово всїй громадї; і вибрали Стефана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця з Антиохиї, котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них. І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвящеників покорилось вірі.