Дiї 5:17-39
Дiї 5:17-39 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів. Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці. Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм: «Ідіть, станьте у храмі й усе розкажіть людям про нове життя». Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до храму й почали навчати людей. Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів. Коли вартові прийшли до в’язниці, то вони там апостолів не знайшли. Повернувшись до первосвященика, вони доповіли: «Двері в’язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей, але, відчинивши двері, ми побачили, що всередині нікого немає». Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися. Аж тут інший чоловік сказав їм: «Люди, яких ви кинули до в’язниці, стоять зараз у храмі й навчають народ!» Тоді начальник, узявши з собою воїнів, пішов до храму й привів апостолів. Але силу вони не могли застосувати, бо розуміли, що люди можуть закидати їх камінням. Коли апостоли постали перед Синедріоном, первосвященик промовив до них: «Ми вам суворо наказували не проповідувати про того Чоловіка. І все одно ви заповнили весь Єрусалим своїм ученням, та ще й прагнете звалити на нас вину за Його смерть!» На те Петро й інші апостоли відповіли: «Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей. Бог наших батьків воскресив Ісуса з мертвих. Того Ісуса, Якого ви стратили розп’яттям на хресті. Господь вшанував Христа, посадивши Його по праву руку від Себе, як Князя й Спасителя. Тож Він може дати народу ізраїльському покаяння і прощення гріхів. Ми є свідками цих подій і тому знаємо, що вони істинні. Їх підтверджує і Святий Дух, якого Бог дав тим, хто слухається Його». Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони почали змовлятися, як вбити апостолів. Але в Синедріоні був один фарисей, на ім’я Ґамалиїл. Він був вчителем Закону, та його дуже поважали всі люди. Підвівшись, він наказав на хвилину вивести апостолів. Потім Ґамалиїл звернувся до Синедріону, сказавши: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми. Колись з’явився Тевда і видавав себе за велику людину. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Коли Тевду було вбито, його послідовники розійшлися, й це ні до чого не привело. Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито, а всі послідовники його порозбігалися. Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх, бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться. А якщо від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!»
Дiї 5:17-39 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді, вставши, первосвященник і всі, що були з ним (це секта садукеїв), наповнилися заздрістю, і наклали свої руки на апостолів, і посадили їх у громадську в’язницю. Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці і, вивівши їх, сказав: Ідіть і, ставши у Храмі, говоріть народу всі слова цього життя. Вони, почувши це, увійшли на світанку в Храм і стали навчати. А первосвященник і ті, що були з ним, прийшовши, скликали Синедріон і всіх старійшин синів Ізраїля і послали у в’язницю привести апостолів. Та слуги, прийшовши, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшись, повідомили: В’язницю ми виявили дуже надійно замкненою, і сторожа стояла зовні перед дверима, а, відчинивши, нікого всередині не знайшли. Коли почули ці слова священник, і начальник храмової сторожі, і первосвященники, то були в замішанні щодо них, що б це означало. А хтось прийшов і повідомив їм: Ось чоловіки, яких ви посадили у в’язницю, стоять у Храмі і навчають народ. Тоді начальник сторожі пішов зі слугами і привів їх без примусу, бо вони боялися народу, щоб їх не побили камінням. Привівши ж, поставили їх в Синедріоні; і первосвященник запитав їх: Чи не наказували ми вам суворо не навчати цим іменем? А ви ось наповнили Єрусалим своїм вченням і хочете навести на нас кров цього Чоловіка. Та Петро й інші апостоли сказали у відповідь: Треба слухатись Бога, а не людей. Бог наших отців воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві. Його Бог підніс Своєю правицею на Начальника й Спасителя, щоб дати Ізраїлю покаяння і прощення гріхів. І ми Його свідки в цих речах, а також Святий Дух, Якого Бог дав тим, хто слухається Його. Почувши це, вони розлютились і замишляли вбити їх. Тоді встав у Синедріоні один фарисей на ім’я Гамаліїл, учитель Закону, шанований усім народом, і наказав вивести апостолів на короткий час, і сказав їм: Мужі ізраїльські! Стережіться того, що ви збираєтесь робити з цими людьми. Бо перед цими днями постав Февда, видаючи себе за когось великого, і до нього пристало близько чотирьохсот чоловік; він був убитий, а всі ті, що слухалися його, розсіялись і зійшли нанівець. Після цього в дні пере́пису постав Іуда Галілеянин і повів за собою чимало народу; та й він загинув, а всі ті, що слухалися його, розбіглися. І тепер кажу вам: відстаньте від цих людей і облиште їх, бо якщо цей задум і ця справа від людей, то вона сама зруйнується, а якщо від Бога, то ви не зможете зруйнувати її. Стережіться, щоб вам не виявитися й богоборцями.
Дiї 5:17-39 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами, і руки наклали вони на апостолів, і до в’язниці громадської вкинули їх. Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в’язничні, і, вивівши їх, проказав: Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя. Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в’язницю, щоб їх привели. А служба, прийшовши, не знайшла їх у в’язниці, а вернувшись, сповістила, говорячи: В’язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли! Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося. Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в’язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ. Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням. Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи: Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім’я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас... Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей! Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві. Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому. Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?... І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести. І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте. Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо. Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились. І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.
Дiї 5:17-39 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Піднявся первосвященик і всі його прибічники із садукейської течії, — вони наповнилися заздрощами, наклали [свої] руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю. Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав: Ідіть, ставайте у храмі й кажіть народові всі слова цього життя! Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести. Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили, кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але, відчинивши, усередині вони нікого не знайшли. Коли почули ці слова [священик], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися. Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ. Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням. Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх, кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка? Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! Бог батьків наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. І ми та Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів! Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити. Та один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — уставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час, а їм сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити. Недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо. Після нього під час перепису об’явився галилеєць Юда, потягнувши за собою [чимало] народу. І він також загинув, а всі, хто слухав його, розпорошилися. І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — вона загине; якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями! Тож вони послухали його
Дiї 5:17-39 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю, і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю. Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече: Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього. Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх. Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темницї, і вернувшись, оповіли, говорячи: Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в серединї не знайшли. Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнївались, що б воно таке було. Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ. Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх. І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей, кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того. Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу, нїж людям. Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві. Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса, щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів. І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому. Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх. Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів, і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити. Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо. Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались. А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо; коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.