Дiї 22:22-30
Дiї 22:22-30 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
До цих слів юдеї слухали Павла, а потім загукали: «Смерть йому! Він не повинен жити!» Вони кричали, зриваючи з себе одяг і здіймаючи куряву. Через те командир наказав відвести Павла до фортеці й учинити йому допит з батогами. Він хотів з’ясувати, чого вони так кричали на Павла. Та коли вони зв’язали його, щоб бити батогами, Павло звернувся до сотника, який стояв поруч: «Хіба це по закону без суду бити батогами римського громадянина?» Почувши таке, сотник пішов до командира й сказав: «Що ж ти робиш? Цей чоловік — римський громадянин». Тоді командир підійшов до Павла й запитав: «Скажи, ти римський громадянин?» «Так», — відповів той. Командир зауважив: «Мені коштувало великих грошей придбати це громадянство». Тоді Павло промовив: «А я народився в ньому». Ті, хто збирались допитувати його, відразу відступили, а командир дуже злякався, збагнувши, що він зв’язав римського громадянина. Усе ж таки командир хотів з’ясувати достеменно, в чому ж юдеї звинувачують Павла. Тож наступного дня він звелів зібрати старійшин і весь Синедріон. Знявши з Павла ланцюги, він привів його до юдейського зібрання.
Дiї 22:22-30 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
До цих слів вони слухали його, а після цього піднесли свій голос, вигукуючи: Геть такого з землі, він не повинен жити! Оскільки вони кричали, скидали одяг і кидали в повітря порох, то тисяцький наказав відвести його у фортецю, звелівши бичуванням допитати його, щоб дізнатися, з якої причини вони так кричали проти нього. Коли ж його розтягли ременями, Павло сказав сотнику, що стояв: Хіба вам дозволено бичувати римського громадянина, та ще й без суду? Почувши це, сотник пішов і сповістив тисяцького: Дивись, що ти збираєшся робити, бо цей чоловік — римський громадянин. Тоді тисяцький підійшов і сказав йому: Скажи мені, ти римський громадянин? Він сказав: Так. Тисяцький відповів: Я за великі гроші придбав це громадянство. Павло сказав: А я і народився в ньому. Тоді відразу відступили від нього ті, що збиралися допитувати його, а тисяцький злякався, дізнавшись, що той римський громадянин і що він зв’язав його. Наступного дня, бажаючи напевно дізнатись, у чому іудеї звинувачують його, він звільнив його від кайданів, і наказав прийти первосвященникам і всьому Синедріону, і, вивівши Павла, поставив його перед ними.
Дiї 22:22-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!... І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря, то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали. І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого? Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік! Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав. Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився! І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв’язав був його. А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.
Дiї 22:22-30 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Слухали його аж до цього слова, а тоді піднесли свої голоси, вигукуючи: Геть такого із землі, бо не годиться йому жити! Вони кричали, кидали одяг і жбурляли порох у повітря. Тож тисяцький звелів відвести його до казарми, наказавши бичуванням допитати його, щоби зрозуміти, з якої причини так кричали проти нього. А коли розтягли його ременями, то Павло сказав сотникові, який стояв: Хіба вам дозволено бичувати чоловіка — римлянина і не засудженого? Почувши, сотник підійшов до тисяцького й сповістив, кажучи: [Вважай], що хочеш робити, бо цей чоловік — римлянин! Наблизившись, тисяцький запитав його: Скажи мені, ти римлянин? Він відказав: Так. А тисяцький відповів: Я набув це громадянство за великі гроші. Павло ж сказав: А я в ньому й народився. Тоді від нього негайно відступили ті, які мали його допитувати, а тисяцький налякався, довідавшись, що він римлянин і що він його зв’язав. А наступного дня, бажаючи краще дізнатися, у чому його звинувачують юдеї, звільнив його [з кайданів] і наказав, аби прийшли первосвященики й увесь синедріон. І, привівши Павла, поставив його перед ними.
Дiї 22:22-30 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землї такого! не жити йому. Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух, звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него. Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити? Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин. Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи менї, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так. І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому). Зараз тодї відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував. Назавтра ж, хотївши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всїй радї їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.