Дiї 16:9-15
Дiї 16:9-15 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І Павлові з’явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи! Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію. Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя, звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька. Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились. Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив. А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.
Дiї 16:9-15 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вночі Павлові було видіння, в якому якийсь чоловік із Македонії постав перед ним, благаючи: «Прийди до Македонії й допоможи нам». Після цього видіння, ми одразу ж зібралися йти до тієї землі, вирішивши, що то Бог покликав нас проповідувати македонцям Благовість. Ми відпливли з Троади й попрямували до Самотракії, а наступного дня пристали до Неаполя. Звідти ми пішли до міста Филипи, що було римською колонією та головним містом тієї частини Македонії, і провели там кілька днів. В суботу ми вирушили за міську браму, до річки, сподіваючись, що знайдемо там місце для молитви. Ми сіли й почали розмовляти з жінками, які зібралися там. Серед них була жінка на ймення Лідія. Вона була купчихою, та торгувала багряними тканинами в місті Тіатирі. Вона поклонялася істинному Богу. Лідія слухала нас, і Господь відкрив її серце назустріч тому, що казав Павло. Коли вона та її домашні охрестилися, вона почала благати нас: «Якщо ви вважаєте, що я справді вірую в Господа, то зупиніться в моєму домі». Вона вмовила нас піти до неї.
Дiї 16:9-15 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І з’явилося Павлові вночі видіння: стояв якийсь чоловік-македóнянин і благав його: Прийди в Македонію і допоможи нам! Коли ж він побачив це видіння, ми відразу вирішили піти в Македонію, прийшовши до висновку, що Господь покликав нас проповідувати Євангеліє їм. Тож, відпливши з Троади, ми прямим курсом припливли в Самофракію, наступного дня — в Неаполь, а звідти — у Филиппи; це головне місто в тій частині Македонії, колонія. У цьому місті ми знаходилися декілька днів. У суботній день ми вийшли за місто до річки, де за звичаєм було місце молитви, і, сівши, стали говорити із зібраними там жінками. І одна жінка на ім’я Лідія, продавщиця багряниці з міста Фіатіри, яка шанувала Бога, слухала. Їй Господь відкрив серце уважно слухати те, що говорив Павло. Коли ж охрестилась вона і її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви визнали мене вірною Господу, то увійдіть у мій дім і залиштесь у мене. І вона змусила нас.
Дiї 16:9-15 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І вночі з’явилося Павлові видіння: якийсь чоловік, македонець, стояв і благав його, закликаючи: Прийди до Македонії, допоможи нам! Коли побачив він те видіння, ми відразу постаралися піти до Македонії, зрозумівши, що Бог покликав нас благовістити їм. Відпливши з Троади, ми прибули до Самотракії, а наступного дня — до Неаполя; звідти — до Филип — міста-колонії, що є першою частиною Македонії. У тому місті ми перебували декілька днів. А в суботу вийшли за браму до річки, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, говорили до жінок, які зібралися. І слухала одна жінка на ім’я Лідія, продавщиця кармазину з міста Тиятир, яка шанувала Бога. Господь відкрив їй серце, аби сприймати те, що говорив Павло. Коли охрестилася вона та її дім, то просила, кажучи: Якщо ви вважаєте мене вірною Господу, то прийдіть у мій дім, та й живіть! І змусила нас.
Дiї 16:9-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонию, поможи нам. Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонию, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм. Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь, а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї, - осада. Пробували ж ми в сьому городї кілька днїв. А субітнього дня вийшли геть з города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посїдавши говорили до жінок, що посходились. І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла. Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.