2-е Тимофiю 1:1-18Поділитись

2-е Тимофiю 1:1-18 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою. Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі. Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю. Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру. Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе. Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання. Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом. Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів. Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя. Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем. І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені, аж поки той День не настане. Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі. Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас. Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен. Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці. Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов. Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.

2-е Тимофiю 1:1-18 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа згідно з обітницею життя у Христі Ісусі, — Тимофію, улюбленому сину: благодать, милість і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Господа. Дякую Богу, Якому служу від предків з чистою совістю, як безперестанку згадую про тебе у своїх молитвах вдень і вночі, прагнучи побачити тебе (бо пам’ятаю твої сльози), щоб мені наповнитись радістю, пригадуючи нелицемірну в тобі віру, яка спочатку жила в твоїй бабі Лоїді і твоїй матері Евніці; впевнений, що вона і в тобі. З цієї причини нагадую тобі розпалювати дар Божий, який у тобі через покладання моїх рук. Бо Бог дав нам не духа боязливості, а сили, любові й здорового розуму. Тож не соромся свідчення про нашого Господа, ані мене, Його в’язня, але терпи зі мною труднощі за Євангеліє силою Бога, Який спас нас і покликав святим покликом не за нашими ділами, а за Своїм задумом і благодаттю, даною нам у Христі Ісусі ще до вічних часів, а тепер відкритою через з’явлення нашого Спасителя Ісуса Христа, Який знищив смерть і явив життя й безсмертя через Євангеліє, для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем язичників. З цієї причини я й страждаю так, але не соромлюсь; бо я знаю, в Кого увірував, і впевнений, що Він може зберегти ввірене мною Йому на той день. Тримайся взірця здорових слів, які ти чув від мене, з вірою і любов’ю у Христі Ісусі. Те добре, що ввірене тобі, збережи Святим Духом, що живе в нас. Ти знаєш, що всі, хто в Асії, відвернулись від мене, серед яких Фігелл і Гермоген. Хай дасть Господь милість дому Онисифора, тому що він багато разів підкріпляв мене і не соромився моїх кайданів, але, коли був у Римі, дуже старанно шукав мене і знайшов (хай дасть йому Господь знайти милість у Господа в той день). А скільки він послужив мені в Ефесі, ти сам дуже добре знаєш.

2-е Тимофiю 1:1-18 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі, до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого! Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам’ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч. Я бажаю побачити тебе, пам’ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю. Я приводжу на пам’ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась. З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх. Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму. Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в’язня, але страждай з Євангелією за силою Бога, що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів. А тепер об’явилась через з’явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією, що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя. З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою. Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона. Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває. Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген. Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився. А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!

2-е Тимофiю 1:1-18 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, — до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого. Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах, бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю. Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі. Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук. Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості. Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога, Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами; тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм, для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників]. Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня. За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас. Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен. Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів. Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов. Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

2-е Тимофiю 1:1-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї, Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого. Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день, бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами, згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе. З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх. Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму. Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога, що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по дїлам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних, тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетлїннє благовістєм, для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган. З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня. Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї. Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас. Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген. Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся; а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов. Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, ти лучче знаєш.