2-е Петра 3:3-9
2-е Петра 3:3-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
По-перше, ви мусите зрозуміти, що у останні дні з’являться зухвалі насмішники, які живуть згідно зі своїми лихими бажаннями. Вони насміхатимуться з вас, запитуючи: «Ісус обіцяв прийти удруге. Та де ж Він? Наші предки померли, і все ж таки усе йде без змін аж від часів сотворіння світу». Але стверджуючи таке, вони навмисне забувають, що небо й земля існували споконвіку. Землю ж було створено з води, за волею Божою, і завдяки воді існує вона. Ті ж сили діяли і в минулі часи, коли світ загинув, водою затоплений. Завдяки цьому самому Слову Божому теперішні небеса й земля залишаються незмінні до того дня, коли небеса відкриються і все на землі буде віддано вогню. Це станеться тоді, коли безбожні люди будуть засуджені і знищені. Та не забувайте, любі мої друзі, що для Бога один день, як тисяча років, а тисяча років, як один день. Дехто вважає, що Господь бариться з виконанням обітниці Своєї. Ні, Він виявляє до нас терпіння, оскільки не хоче смерті жодної людини. Навпаки, Він хоче, щоб усі полишили гріховне життя й прийшли до покаяння.
2-е Петра 3:3-9 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
знаючи насамперед те, що в останні дні прийдуть насмішники, які житимуть за своїми власними похотями і казатимуть: Де виконання обітниці Його приходу? Бо відколи спочили отці, все залишається таким самим від початку творіння. Та вони свідомо випускають з уваги те, що небеса були здавна і земля з води й за допомогою води була утворена словом Божим, через що й тодішній світ, потоплений водою, загинув. А теперішні небеса і земля, прибережені тим самим словом для вогню, зберігаються на день суду й загибелі нечестивих людей. Одне те не випускайте з уваги, улюблені, що в Господа один день — як тисяча років, і тисяча років — як один день. Не бариться Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають це барінням, а довготерпить нас, не бажаючи, щоб хтось загинув, але щоб усі прийшли до покаяння.
2-е Петра 3:3-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння. Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день! Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
2-е Петра 3:3-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Знайте насамперед те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, які живуть за власними пожаданнями, і скажуть: Де обітниця Його приходу? Адже відколи упокоїлися батьки, усе залишається так, як від початку творення! Тож є заховане — для тих, які цього бажають, що небо було з прадавнини, і земля — з води та водою — створена Божим Словом, через те тодішній світ, потоплений водою, загинув. А сьогоднішнє небо й земля збережені тим самим Словом і тримаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей. Це одне хай не буде приховане від вас, улюблені: один день у Господа — немов тисяча років, а тисяча років — неначе один день! Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття.
2-е Петра 3:3-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
се найперш знаючи, що прийдуть в останнї днї ругателї, ходящі по своєму хотїнню, і скажуть: Де обітниця приходу Його? від коли бо батьки умирають, усе так само пробуває від почину створіння. Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були з давнього часу, і земля із води, і в водї постала словом Божим, длячого й тогдашнїй сьвіт водою затоплений, погиб; нинїшні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на огонь зберегають ся про день суду й погибелї безбожних людей. Тільки ж одно се нехай не буде перед вами тайне, любі, що один день у Господа, як тисяча лїт, а тисяча лїт, як один день. Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.