2-е Петра 1:1-21Поділитись

2-е Петра 1:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого. Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа. Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою. І завдяки тій славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання. Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання. Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність. Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов. І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа. А хто не має цього, той сліпий, бо не бачить того благословення, яке отримав від Бога. Він забув, що був очищений від гріхів своїх минулих. Тому, брати і сестри, намагайтеся знову й знову доводити, що ви справді покликані й обрані Богом. Бо якщо ви йдете цим шляхом, то ніколи не спіткнутися вам і не впасти. І будете ви жаданим гостем у вічному Царстві Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Ось чому я завжди буду нагадувати вам про все це, навіть якщо ви знаєте і утвердилися в правді, що відкрилася вам. Я вважаю справедливим повсякчас нагадувати вам про це, поки живу я на цій землі. Адже знаю я, що скоро залишу тіло своє, як відкрив мені Господь наш Ісус Христос. Отже, я буду робити все від мене залежне, щоб навіть після того, як покину я цей світ, ви про все це завжди пам’ятали. Ми спиралися не на хитромудрі людські історії, коли сповіщали вам про силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Ми самі були свідками Його величі. Христос одержав честь і славу від Бога-Отця. До Нього злинув голос великого й славного Бога, котрий мовив: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав». Ми теж чули цей голос, який лунав з небес у той час, коли ми були з Ним на Святій горі. Ми вважаємо послання пророків найнадійнішими. Ви правильно робите, коли звертаєтеся до них, бо вони подібні до світла, що розганяє темряву, аж доки не прийде світання і ранкова зірка не засяє у серцях ваших. Найголовніше, що маєте ви зрозуміти, — це те, що жодне з пророцтв у Святому Писанні не було вигадане самими пророками. Бо ніяке пророцтво не прийшло з волі людини. Ні, люди, натхнені Святим Духом, висловлювали послання Божі.

2-е Петра 1:1-21 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — тим, що отримали рівноцінну нашій віру через праведність нашого Бога і нашого Спасителя Ісуса Христа: благодать вам і мир хай примножаться через пізнання Бога й Ісуса, нашого Господа! Оскільки Його божественна сила дарувала нам все необхідне для життя й благочестя через пізнання Того, Хто покликав нас славою і чеснотою, через які даровані нам величезні й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали учасниками божественної природи, утікши від розтління похіттю в світі, то саме тому, доклавши все старання, проявіть у своїй вірі чесноту, у чесноті — знання, у знанні — стриманість, у стриманості — терпіння, у терпінні — благочестя, у благочесті — братолюбство, у братолюбстві — любов. Бо якщо це у вас є і примножується, то воно не залишить вас бездіяльними й безплідними в пізнанні нашого Господа Ісуса Христа. А в кого немає цього, той сліпий, короткозорий, забув про очищення своїх попередніх гріхів. Тому, брати, ще більше постарайтесь зробити твердим свій поклик і вибрання, бо, роблячи це, ви ніколи не спіткнетесь; бо так щедро дасться вам вхід у вічне Царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Тому я не занедбаю завжди нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте це й утверджені в наявній у вас істині. Вважаю ж за справедливе, поки знаходжусь у цій оселі, пробуджувати вас нагадуванням, знаючи, що скоро залишу свою оселю, як і наш Господь Ісус Христос відкрив мені. Буду ж старатися, щоб ви й після мого відходу завжди могли згадувати про це. Бо ми звістили вам силу й прихід нашого Господа Ісуса Христа, не за хитро вигаданими байками пішовши, а бувши очевидцями Його величі. Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це Син Мій улюблений, до Якого Моє благовоління! І цей голос, що донісся з неба, ми чули, коли були з Ним на святій горі. І ми маємо, як більш надійне, пророче слово, і ви добре робите, що звертаєтесь до нього, як до світильника, що світить у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не зійде ранкова зоря у ваших серцях, знаючи насамперед те, що жодне пророцтво в Писанні не походить від власного тлумачення. Бо ніколи пророцтво не промовлялося з волі людини, а говорили його святі Божі люди, спонукувані Святим Духом.

2-е Петра 1:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, а в благочесті братерство, а в братерстві любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді. Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об’явив був мені. А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам’яті. Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі. Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

2-е Петра 1:1-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій. Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа! Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі. Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання, в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність, у побожності — братерство, а в братерстві — любов. Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів. Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся. Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині. Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені. Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали. Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі. Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав! І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба. І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях, насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення. Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

2-е Петра 1:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа: благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого. Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю), чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї, то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум, а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність, а в побожностї братню любов, а в братній любові любов (для всїх). Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа. У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів. Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь. Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї. Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню; знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї. Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей. Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його. Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його." І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій. Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших; се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм. Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.