2-а царiв 6:1-7
2-а царiв 6:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас. Ходім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть. І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду. І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево. І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена! І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!... І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...
2-а царiв 6:1-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
З громади пророків Елішу попросили: «Послухай-но, те місце, де ми живемо перед тобою, занадто тісне для нас. Ходімо до Йордану, кожен зможе взяти по деревині, й збудуємо там хату, де й оселимося». Еліша погодився: «Ходімо». Потім котрийсь із пророків його запитав: «А чи не зміг би ти прийти зі своїми рабами?» «Гаразд», — погодився Еліша й пішов з ними. Вони підійшли до Йордану й почали валити ліс. Коли один із них рубав дерево, залізна сокира упала в воду. «О мій володарю, — скрикнув він, — вона ж позичена!» Божий чоловік запитав: «Де вона впала?» Коли той показав йому місце, він вирізав лозину і кинув її в воду, змусивши сокиру виплисти. «Вийми її», — сказав він. Тоді чоловік простягнув руку і взяв її.
2-а царiв 6:1-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Якось сини пророків звернулися до Елісея: Ось місце, в якому ми живемо перед тобою, воно — тісне для нас. Тож підемо до Йордану, і кожний муж візьме звідти одну колоду, і зробимо собі там житло. А він сказав: Ідіть! Та один лагідно промовив: Іди з твоїми рабами! І він сказав: Я піду! Тож він пішов з ними, і вони прийшли до Йордану, і почали рубати ліс. І ось один рубав колоду, і впало залізко сокири у воду. І він закричав: О, володарю, та ж воно позичене! А Божий чоловік запитав: Де впало? І той показав йому місце. А він відломив кусок дерева і кинув туди, і залізко виплило. Візьми собі, — сказав він. І той простягнув свою руку і взяв його.
2-а царiв 6:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І сказали пророцькі сини (ученики) Елисеєві: Як бачиш, місце, де живемо при тобі, нам потїсне; Пійдемо лишень на Йордань, і нехай там кожен візьме по дереву, щоб спорядити нам місце, й осїстись на йому. А він сказав: ійдїть. Один же між ними просить: Зроби нам ласку, йди з кметями твоїми. І сказав він: Добре! йду з вами. От і пійшов із ними. Як же дойшли до Йорданї, почали рубати дерево. Тим часом як один рубав деревину, упала сокира його з топорища в воду. І крикнув він: Ой добродїю! а вона ж позичена. Чоловік же Божий рече: Де вона впала? Як же показав йому місце, вирубав він цїпок, кинув туди, й ось сокира сплила. Він і каже: Лови! той простяг руку й взяв її.