2-а царiв 5:1-27
2-а царiв 5:1-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Нааман очолював військо арамійського царя. В очах царя був він видатною, високоповажною людиною, адже через нього дав Господь перемогу Араму. Він був хоробрим воїном, але хворів на коросту. Загони арамійців ходили в походи і з якогось набігу захопили з собою молоду ізраїльтянку, яка стала служницею дружини Наамана. Вона сказала своїй пані: «От якби мій володар побачився з пророком, який мешкає в Самарії! Той би його вилікував від прокази!» Нааман пішов до свого володаря й повідомив йому все, що сказала ізраїльтянка. «Неодмінно піди, — погодився цар Арама. — Я пошлю листа царю Ізраїлю». Отак і поїхав Нааман, прихопивши з собою десять талантів срібла, шість тисяч шекелів золота і ще десять перемін одягу. В листі, який він мав вручити ізраїльському царю, писалося: «З цим листом я посилаю до тебе свого слугу Наамана, сподіваючись, що ти вилікуєш його від прокази». Прочитавши листа, цар Ізраїлю розірвав на собі одяг, промовляючи: «Та чи ж я Бог? Хіба я можу вбивати й оживляти? Чому цей чоловік посилає когось до мене, аби я зцілив від прокази. Ви тільки погляньте, як він намагається роздмухати між нами сварку!» Коли Еліша, Божий чоловік, прочув, що цар Ізраїлю порвав на собі одяг, він послав йому звістку: «Навіщо ти одяг на собі порвав? Пришли до мене цього чоловіка, і він довідається, що в Ізраїлі є пророк». Так Нааман з усіма кіньми й колісницями опинився біля дверей Елішевої оселі. Еліша вислав до нього посланника з такими словами: «Піди до Йордану й помийся в ньому сім разів, так зцілиш своє тіло й очистишся». Але Нааман розлютився й сказав: «Я гадав, він неодмінно вийде мені назустріч, стане переді мною, звернеться до імені Господа Бога свого, змахне рукою над ураженим місцем на моєму тілі й вилікує від прокази. Хіба ж Авана й Арпар, річки Дамаска, не кращі за будь-які води Ізраїлю? Хіба я не міг помитися в них і очиститись?» Тож він повернувся й, розлючений, подався геть. До Наамана підійшли його слуги й почали вмовляти: «Батьку наш, якби пророк говорив тобі щось надзвичайне, хіба ти не зробив би того? Наскільки ж більше, коли він сказав тобі: „Помийся й очистишся!”» То він спустився до Йордану й сім разів омився в ньому, як наказав Божий чоловік. Тіло його зцілилося, шкіра очистилася й стала такою, як у юнака. За тим Нааман зі своїми слугами повернувся до Божого чоловіка. Він підійшов до Еліші й мовив: «Тепер я знаю, що немає в усьому світі Бога, тільки в Ізраїлі. Прошу прийняти дарунок від твого раба». Пророк відповів: «Присягаюся життям Господа, Якому служу, що не візьму подарунка». Хоч як благав його Нааман, та він так і не взяв того дарунка. «Якщо ти відмовляєшся, — сказав Нааман, — прошу ласкаво дозволити твоєму рабові взяти стільки землі, скільки двоє віслюків зможуть везти. Адже твій раб більше ніколи не приноситиме пожертви всеспалення якомусь іншому богу. Лише Господу! Нехай би ще Господь пробачив твоєму рабу таке: коли мій володар входить у храм Риммона, щоб поклонитися, він спирається на мою руку, і я теж схиляюся там. Коли я поклонюся в храмі Риммона, нехай Господь простить твого раба за це». «Іди з миром», — сказав Еліша. Коли Нааман уже поїхав, Ґегазі, слуга Еліші, Божого чоловіка, вирішив для себе: «Мій пан дуже легко відпустив цього арамійця, нічого не взявши з того, що він приніс. Присягаюся життям Господа, наздожену його хутко й візьму щось у нього». Тож Ґегазі поспішив наздоганяти Наамана. Коли Нааман побачив, що той намагається його наздогнати, він зійшов з колісниці йому назустріч. «Усе гаразд?» — запитав він. Ґегазі відповів: «Так, так, усе добре. Мій володар послав мене сказати: „Два юнаки з громади пророків саме зійшли до мене з гір Ефраїмових. Дай їм талант срібла, будь-ласка, й дві зміни одягу”». «Будь ласка, візьми, ось два таланти», — сказав Нааман. Він упросив Ґегазі прийняти їх, а потім зв’язав два таланти срібла в два мішки, і ще дав дві зміни одягу. Віддав їх двом рабам, і ті понесли їх попереду Ґегазі. Коли Ґегазі підійшов до міста, він забрав ношу в рабів і заніс додому. Рабів відпустив, і вони пішли. Потім він зайшов до оселі і став перед своїм володарем Елішею. «Де ти був, Ґегазі», — запитав його Еліша. «Твій слуга нікуди не відлучався», — відповів Ґегазі. Але Еліша сказав йому: «Хіба не було з тобою мого серця, коли чоловік зійшов з колісниці тобі назустріч? Хіба час збирати гроші, брати одяг, оливки, виноградники, череди, отари, слуг чи служниць? Проказа Наамана назавжди прилипне до тебе й твоїх нащадків». Пішов Ґегазі з очей Еліші, уже прокажений і білий, як сніг.
2-а царiв 5:1-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений. А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана. І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його! А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю. І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі. І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його. І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки. І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі! І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся. І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім’я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого... Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві. І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий! І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий! І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми дарунка від свого раба. Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та він відмовився. І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві! Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ! А той відказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відстань. І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!... І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд? А той відказав: Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі! А Нааман відказав: Будь ласкав, візьми два таланти! І він упрошував його. І зав’язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним. І прийшов він до згір’я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди... І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць? Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...
2-а царiв 5:1-27 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Неман, командувач армії Сирії, був великим чоловіком перед своїм володарем і гідною подиву особою, бо через нього Господь дав спасіння Сирії. І чоловік був наділений силою, та прокажений. І вийшли легкоозброєні сирійці, і полонили малу дівчину із землі Ізраїля, і вона була перед жінкою Немана. Вона ж сказала своїй пані: Якби мій володар був перед Божим пророком, який в Самарії, тоді він очистив би його від його прокази. І вона ввійшла, і сповістила своєму володареві, кажучи: Так і так сказала дівчина, яка із землі Ізраїля. І промовив цар Сирії до Немана: Давай, іди, я пошлю листа до царя Ізраїля. І він пішов, і взяв у свою руку десять талантів срібла і шість тисяч золотих і десять змін одягу. Він приніс листа до царя Ізраїля, в якому говорилося: Тепер, як прийде до тебе цей лист, — ось я послав до тебе свого раба Немана, то вилікуєш його від його прокази! І сталося, коли цар Ізраїля прочитав листа, то роздер свій одяг і сказав: Хіба я Бог, щоб убивати чи оживляти, що цей посилає до мене, аби вилікувати чоловіка від його прокази? Бо знайте і глядіть, що цей шукає зачіпки проти мене! І сталося, коли Елісей почув, що цар Ізраїля роздер свій одяг, то послав до царя Ізраїля, повідомляючи: Навіщо ти роздер твій одяг? Нехай прийде до мене Неман і нехай дізнається, що є пророк в Ізраїлі! І прибув Неман на коні й колісниці, і став перед дверми дому Елісея. А Елісей послав до нього посланця, кажучи: Пішовши, помийся сім разів у Йордані, і тобі повернеться твоє тіло, і очистишся. І розгнівався Неман, пішов і сказав: Ось, сказав я собі, що він вийде до мене, стане, закличе Іменем свого Бога і покладе свою руку на місце, і проказа відійде. Хіба Авана і Фарфар, ріки Дамаску, не кращі від Йордану і всіх вод Ізраїля? Чи, пішовши, не помиюся в них — і очищуся? І він повернувся, і в гніві відійшов. Та його раби підійшли і сказали йому: Якщо б пророк сказав тобі велике діло, чи ти не вчинив би? А він тільки сказав тобі: Помийся та очистися! І Неман пішов, помився в Йордані сім разів за словом Елісея, і його тіло стало знову, як тіло малої дитини, і він очистився. Він повернувся до Елісея, сам і весь його загін, прийшов, став і сказав: Ось я пізнав, що немає Бога в усій землі, але хіба в Ізраїлі! Тепер же візьми благословення у твого раба. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, в Якого я стою перед Ним, — я не візьму! І тиснув на нього, щоб прийняв, і не послухав. І сказав Неман: Якщо ні, нехай дасться твоєму рабові вантаж пари ослів, і ти мені даси червоної землі, бо більше не зробить твій раб всепалення і жертви іншим богам, але тільки одному Господу. І Господь буде милостивим до твого раба, коли мій володар входитиме в дім Реммана, щоб поклонитися йому, і спочиватиме на моїй руці, тож поклонюся в домі Реммана, коли він поклонятиметься в домі Реммана, і Господь простить твоєму рабові за такий вчинок. І промовив Елісей до Немана: Іди в мирі! І той відійшов від нього на коротку відстань шляху. І сказав Ґіезій, слуга Елісея: Ось мій володар пощадив цього Немана, сирійця, щоб не взяти з його руки те, що він приніс. Нехай живе Господь, хіба не побіжу за ним і візьму щось в нього. Ґіезій погнався за Неманом, і побачив його Неман, як він біг за ним, і повернувся з колісниці назустріч йому. Той же сказав: Мир! Мій володар послав мене, кажучи: Ось тепер прийшли до мене два молодці з гори Єфрема, із синів-пророків. Тож дай їм талант срібла і дві зміни одягу. А Неман сказав: Візьми два таланти срібла! І той узяв їх у два мішки та дві зміни одягу, і дав двом своїм слугам, і вони понесли перед ним. Вони прийшли в сутінки, і він узяв з їхніх рук і поклав у домі, а мужів відіслав. Він прийшов і став перед своїм володарем. А Елісей його запитав: Звідки ти, Ґіезіє? Твій раб не ходив ні сюди, ні туди, — відповів Ґіезій. Та Елісей сказав йому: Хіба не пішло з тобою моє серце, коли чоловік з колісниці повернувся тобі назустріч? Тепер ти взяв срібло, тепер ти взяв одяг і придбаєш за них городи, оливкові сади, виноградники, вівці, воли, а також рабів і рабинь. Та проказа Немана приліпиться до тебе і до твоїх нащадків навіки! І він вийшов з-перед нього, прокажений, наче сніг.
2-а царiв 5:1-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Неєман, гетьман царя Сирийського, був великим чоловіком у свого пана й високо поважаний, бо через його дарував Господь побіду Сирийцям; і був він чоловік хоробрий, але прокаженний. Раз у походї зайняли Сирийцї дївчинку з землї Ізраїлської в полонь, і вона служила у супруги Неєманової. І сказала вона своїй панї: Ой коли б мій пан та побував у пророка, що в Самариї, той вигоїв би його з прокази. І пійшов він до свого пана та й переказує йому: Так і так говорить служебка, що з землї Ізраїлської. І каже царь Сириський: Ійди, та побувай у його, а я пішлю письмо до царя Ізраїлського. От і вибрався він і взяв із собою десять талантів срібла, шість тисяч секлів золота й десять перемін одежі; І передав цареві Ізраїлському лист, а в йому стояло: Як прийде сей лист до тебе, так знай, послав я до тебе слугу мого Неємана, щоб ти вигоїв його з прокази. Як прочитав царь Ізраїлський письмо, так роздер на собі одежу та й каже: Хиба ж я Бог, що робить і мертвими й живими, що він менї приказує, вигоїти чоловіка з його прокази? Тепер вам явно, як він шукає зачепки! Скоро ж довідавсь Елисей, чоловік Божий, що царь Ізраїлський роздер одїж на собі, послав до царя й велїв сказати йому: Нащо роздер єси одїж на собі? Нехай лиш прийде до мене, так знати мете, що в Ізраїлї є пророк. От і прибув Неєман із кіньми своїми й колесницею перед ворота господи Елисеїної. І вислав Елисей слугу до його й звелїв сказати: Ійди та викупайся сїм раз у Йорданї, так тїло твоє знов посьвіжіє й будеш чистим. Неєман розгнївавсь та й відойшов із словами: А я думав, що він до мене вийде й, приступивши, призове ймя Господа, Бога свого, й доторкнеться рукою своєю прокази та уздоровить мене. Чи то ж ріки Дамаські, Абана та Фарфар не лучші, нїж води в Йорданї? Хиба ж менї не можна було б викупатись у них та й очиститись? От і одвернувся й відойшов в гнїві. І приступили слуги його й промовили до його словами: Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити що важке, так хиба ж ти не зробив би? А надто, коли він тобі сказав: Викупайсь, так будеш чист. І пійшов він та й викупавсь сїм раз у Йорданї, поринаючи, як звелїв чоловік Божий, й осьвіжіло тїло його, як у молодого хлопця, і він очистивсь. І вернувся він із усїма супровідниками своїми до чоловіка Божого, а прибувши, приступив перед його та й каже: Знай, тепер я зрозумів, що нема Бога на всїй землї, тільки в Ізраїлї. Прийми ж гостинець від слуги твого. Він же каже: Так певно, як живе Господь, що стою в його службі: не прийму нїчого! І хоч той намагався, щоб узяв, він затявся брати. І сказав Неєман: Коли не хочеш, так нехай менї, слузї твойму, дадуть землї, скілько зможуть повезти два мули, бо твій раб із сього часу не приносити ме нї всепалення, нї иншої жертви нїяким иншим богам, тільки Господеві. Та в одному тільки нехай Господь вибачить кметеві твойму: коли мій пан пійде в Риммонів храм, щоб там помолитись, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду 'к землї в Риммоновому храмі, так нехай Господь вибачить у тому твойму кметеві. Він же рече йому: Йди з упокоєм. І відїхав той від його, та й уїхав невелику просторонь дороги; Аж ось сказав (собі) слуга Елисея, Божого чоловіка: Ощаджував мій пан сього Сирийця Неємана та й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, мушу наздогнати його та й випрошу що небудь. От і побіг Гієзій нагонця за Неєманом. Неєман же, постерігши, що він біжить, скочив із колесницї зустріч йому та й питає: Чи все гаразд? Відказав той: Усе. Послав мене пан мій і звелїв сказати тобі: Саме прийшло до мене з Ефраїмових гір двоє молодиків із синів пророцьких; тож дай про їх талант срібла та дві переміни одежі. І відказує Неєман: Зроби менї ласку й возьми два таланти! Та й упросив його й завязав два таланти срібла в два мішки й дві переміни одежі та й оддав те двом слугам своїм, і понесли вони поперед його. Дійшовши ж він до узгірря, узяв (все) од них, сховав у господї й одпустив людей, і вони відійшли. Як же він увійшов до свого пана, спитав Елисей: Звідки, Гієзію? Він відказав: Твій кміть не виходив нїкуди. Він же рече йому: Хиба дух мій не був при тому, як вернувся назустріч тобі той чоловік із своєї колесницї? Оце ж ти здобув гроші, й здобув одїж, щоб закупити оливні сади, виноградники, вівцї, воли, раби й рабинї; Але ж і проказа Неєманова вчепиться тебе й твоїх потомків по вічні часи. І вийшов він од його, побілївши, як снїг, від прокази.