2-е до коринтян 8:1-7
2-е до коринтян 8:1-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
А зараз, брати і сестри, ми хочемо, щоб ви знали про Божу милість, даровану церквам Македонії. Що я маю на увазі? Хоч вони були суворо випробувані у скорботах своїх, та мають безмежну радість. Незважаючи на свою глибоку вбогість, вони багаті щедрістю своєю. Я можу засвідчити, що вони давали, скільки могли, і навіть більше того зі своєї доброї волі. Вони невпинно і настійливо благали нас про милість разом з ними служити Божим людям. Вони давали зовсім не так, як ми чекали того: сперш ніж віддати гроші, вони віддали себе Господу і нам, бо так волів Всевишній. Тому ми просили Тита, бо раз він почав свою милосердну працю для вас, то нехай вже й завершить її. Оскільки ви багаті всім: вірою, речами, знаннями, бажанням допомогти у всьому, нашою любов’ю до вас, тож будьте багатими і щедрими у праці для добра інших.
2-е до коринтян 8:1-7 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Повідомляємо вам, брати, про благодать Божу, дану церквам Македонським, що у великому випробуванні скорботою їхня безмірна радість і їхня глибока бідність виразилися в багатстві їхньої щедрості. Бо вони добровільні по силі й понад силу (я свідок): вони з великим благанням просили нас, щоб ми прийняли дар і допомогу для служіння святим. Навіть не так, як ми сподівалися, а вони віддали самих себе насамперед Господу, а потім з волі Божої і нам. Так що ми попросили Тита, щоб як він почав, так і закінчив збирати у вас і цей дар. А як ви багаті усім: вірою, і словом, і знанням, і всякою старанністю, і своєю любов’ю до нас, — так щоб були багаті і цим даром.
2-е до коринтян 8:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським, що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости; бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую, із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим. І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої, щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло. А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов’ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
2-е до коринтян 8:1-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Повідомляємо вам, брати, про Божу благодать, яка була дана македонським Церквам, тому що серед великого досвіду переживання їхня надмірна радість при крайній убогості переросла в багатство їхньої щиросердечності. Бо я свідчу, що по змозі й понад змогу, добровільно, з наполегливим проханням вони благали нас про благодать і участь у служінні для святих. І не так, як ми сподівалися, але спочатку віддали себе Господу, а, з Божої волі, і нам, щоб ми попросили Тита, аби він, як розпочав у вас цю благодійну справу, так і закінчив. І оскільки ви в усьому маєте достаток: у вірі, слові, знанні, у різних турботах, у вашій любові до нас, — то і в цій доброчинній справі збагачуйтеся.
2-е до коринтян 8:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським, що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх. Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні. З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим. І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою; тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю. А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.