2-е до коринтян 4:1-12
2-е до коринтян 4:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ось чому, маючи це служіння з Божої милості, ми не впадаємо у відчай. Навпаки, ми цілком відмовились від таємних і ганебних звичаїв. Ми не вдаємося до шахрайства, ані до перекручення Слова Божого. Виявляючи Істину, ми віддаємо себе людському сумлінню перед Богом. І якщо Добра Звістка, яку ми проповідуємо, схована, то лише для тих, хто став на шлях загибелі. Сатана — «бог» цього світу, осліпив розум цих невіруючих, щоб вони не бачили світла, що йде від Доброї Звістки про славу Христа, та Він є образом Всевишнього Бога. Бо ми не про себе проповідуємо, а про Ісуса Христа як Господа, і про те, що ми ваші слуги заради Ісуса. Бог сказав: «Із темряви засяє світло». Воно засяяло у наших серцях, щоб збагатити нас світлом пізнання слави Божої, яка сяє в особі Ісуса Христа. Та ми, неначе глиняні глечики, які тримають цей скарб, щоб показати, що ця найвища сила належить Богу, а не нам. У всьому нас усіляко пригноблюють, та ми не роздавлені; нас збивають з пантелику, та ми не впадаєм у розпач. Нас переслідують, та ми не покинуті Богом; нас збивають з ніг, та ми не гинемо. Ми повсякчас зазнаємо смерть Ісуса в наших тілах, щоб і життя Його в нас також виявилося. Нас, живих, завжди віддають на смерть за Ісуса, щоб його життя виявилося в наших смертних тілах. Отже, смерть порядкує в нас, а життя — у вас.
2-е до коринтян 4:1-12 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тому, маючи таке служіння, як ми й отримали милість, ми не падаємо духом; але відкинули приховані ганебні вчинки, не вдаючись до хитрості і не спотворюючи слова Божого, а відкритим звіщанням істини представляючи себе совісті кожної людини перед Богом. Якщо ж і закрите наше Євангеліє, то закрите для тих, що гинуть, — для невіруючих, яким бог цього світу засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелія про славу Христа, Який є образом Божим. Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Ісуса Господа; а ми — ваші раби ради Ісуса. Тому що Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, засяяв і в наших серцях, щоб дати світло пізнання слави Божої в особі Ісуса Христа. А цей скарб ми маємо в глиняному посуді, щоб надзвичайність сили була Божою, а не від нас. Ми звідусюди стиснені, але не роздавлені; у замішанні, але не у відчаї; гнані, але не залишені; збиті, але не вбиті; завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашому тілі. Бо нас, живих, завжди видають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашій смертній плоті. Так що смерть діє в нас, а життя — у вас.
2-е до коринтян 4:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги, але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з’явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом. Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий. Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса. Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з’явилося в нашому тілі й життя Ісусове. Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з’явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
2-е до коринтян 4:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ось тому, маючи, як помилувані, таке служіння, не втрачаємо відваги. Адже ми, відрікшись таємних ганебних діл, не живемо в лукавстві й не перекручуємо Божого Слова, а через виявлення істини доручаємо себе перед Богом кожному людському сумлінню. Якщо наше Євангеліє закрите, то воно закрите для тих, які гинуть, — для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоби [для них] не засяяло світло Євангелія слави Христа, а Він — образ Бога. Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж — ваші раби через Ісуса. Бог, Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! — освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа. Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша. У всьому нас тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач; нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені; ми завжди носимо в тілі мертвість Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому тілі. Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі. Тому смерть діє в нас, а життя — у вас.
2-е до коринтян 4:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо, а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совістї чоловічій перед Богом. Коли ж і закрите благовістє наше, то у погибаючих єсть закрите, в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога. Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради. Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім. Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас. У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряємо надїї; гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені; всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісусове в тїлї нашому являло ся. Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому. Тим же оце смерть в нас орудує, а життє в вас.