2-а хронiки 36:15-23
2-а хронiки 36:15-23 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю. Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку. І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку... І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників, усе переніс до Вавилону. І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили... І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства, щоб виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ. А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи: Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!
2-а хронiки 36:15-23 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Господь Бог їхніх батьків попереджав їх знову й знову через посланців Своїх, бо жалів Він народ Свій і оселю Свою. А вони насміхалися з Божих посланців, зневажали слова Його, глузували з Його пророків, аж поки гнів Господній таки впав на Його народ, і не було вже йому порятунку. Він наслав на них царя вавилонського Навуходоносора, який віддав мечу їхніх юнаків у Святеє Святих, не пожалів ні юнаків, ні дівчат, ні старих, ні літніх. Усіх їх Бог віддав до рук Навуходоносора. Він переніс до Вавилона всі речі з храму Бога, великі й маленькі, всі скарби Господнього храму, а також скарби царя й вельмож. Вони спалили Божий храм і зруйнували мури Єрусалима. Вони попідпалювали всі палаци й знищили все цінне, що там було. Тих, хто залишився в живих і уник їхнього меча, Навуходоносор забрав до Вавилона в полон. І стали вони рабами його та його синів, аж доки не прийшло до влади царство Перське. Земля мала спочинок, увесь час свого запустіння земля спочивала в бездіяльності — сімдесят повних років, як і казав Господь через Єремію. У перший рік царювання перського царя Кира, на виповнення слів Господніх, сказаних через Єремію, Господь надихнув перського царя Кира написати об’яву і розіслати її по всіх усюдах свого царства. Ось що там мовилося: «Так каже Кир, цар перський: „Господь Бог Небесний віддав мені всі царства землі й призначив мене побудувати для Нього храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Кожен з вас, хто Йому належить, вільний іти і нехай Господь Бог буде ним”».
2-а хронiки 36:15-23 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І Господь, Бог їхніх батьків, посилав через пророків, рано встаючи і посилаючи Своїх вісників, бо щадив Свій народ і Свою святість. А вони зі зневагою ставилися до Його вісників, насміхалися з Його слів і кепкували з Його пророків, аж доки Господній гнів не прийшов на Його народ, коли вже не було зцілення. І Він навів на них царя халдеїв, побив їхніх дітей мечем у домі Його святині, не пощадив Седекію, не помилували їхніх дівчат; і вони відвели їхніх старійшин, — усе передав у їхні руки. І весь великий та малий посуд Божого дому, скарби і всі скарби царя та вельмож, усе він відніс до Вавилону. Він спалив Господній дім, і розбив стіни Єрусалима, і його доми спалив вогнем, і всякий гарний посуд віддав на знищення. А решту відселив до Вавилону, і вони були йому та його синам за рабів аж до царства мідійців, щоб виконалося проголошене устами Єремії слово Господа, аби земля мала свої суботи, щоб відпочила. Вона відпочивала в усі дні свого спустошення до завершення сімдесяти років. У першому році Кира, царя персів, після виконання Господнього слова, сказаного устами Єремії, Господь підняв дух Кира, царя персів, і наказав проголосити в усьому його царстві на письмі, сповіщаючи: Так говорить Кир, цар персів: Господь, Бог неба, дав мені всі царства землі, і Він заповів мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, в Юдеї. Хто з вас є з усього Його народу? Його Бог нехай буде з ним, і нехай він піде!
2-а хронiки 36:15-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І Господь, Бог батьків їх, посилав до їх посланцїв своїх з раннього ранку, бо жалував він свій народ і пробуток свій. Але вони знущались над посланими від Бога й нехтували його словами, й глузували з пророків його, доки не зійшов гнїв Господа на народ його так, що не було йому спасення. І навів він на їх Халдейського царя, - а той повбивав молодиків їх мечем в домі сьвятому їх, і не пожалував нї хлопця нї дївчини, нї старого, нї сивого: все віддав Бог в руку його. І ввесь посуд дому Божого, великий і малий, і скарби дому Господнього, й скарби царя та його князїв, усе попереносив він у Вавилон. І спалили дім Божий, і збурили мур Ерусалимський, і попалили огнем усї його палати, і всї дорогоцїнностї його поруйнували. І попереводив він у Вавилон всїх, хто зістався від меча, й були вони невольниками його й синів його аж до часу царювання царя Перського, Доки не справдилось слово Господнє через уста Еремії, й земля не відсьвяткувала субот своїх. Бо через увесь час запустїння вона суботувала, доки не скінчилось сїмдесять років. А першого року Кира, царя Перського, - щоб справдилось слово Господнє через Ереміїні уста, - збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він велїв оповістити по всьому свойму царству словом і письмом, і сказати: Так говорить Кир, царь Перський: Господь, Бог небесний, дав менї всї царства на землї, й звелїв менї збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї. Хто є поміж вами - з усього народу його, нехай буде Господь, Бог його, з ним і нехай ійде туди.