1-а Самуїлова 2:12-17
1-а Самуїлова 2:12-17 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Сини Елі були мерзенними людьми: вони не визнавали Господа. Існував такий звичай у священиків: коли хтось приносив жертву, у той час, як варилося м’ясо, прислужник священика підходив до казана, тримаючи в руці тризубу виделку. Він устромляв її в миску, каструлю, казан або горщик, витягував звідти для священика те, що чіплялося на зубці. Так священики чинили з тими ізраїльтянами, які приходили в Шило. Але ще до того, як витоплювався жир, помічник священика підходив до чоловіка, який приносив жертву, й говорив йому: «Дай частину м’яса священику, щоб запекти. Він не візьме від тебе варене м’ясо, лише сире». Якщо чоловік йому на це відповідав: «Нехай спочатку жир википить, а тоді бери собі що забажаєш», — то прислужник сказав би: «Ні, давай тепер. Якщо ж не даси, то силою відберу». Це був великий гріх Гофні та Фінегаса, синів Елі, в очах Господа, адже вони зневажливо ставилися до дарів Господу.
1-а Самуїлова 2:12-17 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа, ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м’ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце. І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло. Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м’яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м’яса вареного, а тільки сире! А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою! І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
1-а Самуїлова 2:12-17 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А сини священика Ілі — погані сини, які не знали Господа. І правила для священика від народу, кожного, хто приносить жертву, були: приходив слуга священика, як тільки звариться м’ясо, то м’ясна вилка була в його руці, і вкладав її до великого котла — чи до мідного, чи до казана — і все, що лиш захопить вилка, священик забирав собі. Згідно із цим чинили всьому Ізраїлеві, тим, які приходили принести жертву Господу в Силомі. І раніше, ніж приносили в жертву лій, приходив слуга священика і говорив чоловікові, який приносив жертву: Дай м’ясо, щоб зварити священикові, і не беру в тебе більше з котла! І говорив чоловік, який приносив жертву: Нехай спочатку принесеться жертва, так, як приписано, і жир, а тоді візьмеш собі з усього, що забажає твоя душа. А той говорив: Ні, даси тепер, а якщо ні, то візьму силою! І перед Господом гріх молодців був дуже великий, бо відкидали Господню жертву.
1-а Самуїлова 2:12-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Сини ж Іліїні та були ледачі люде, що не дбали про Господа, Анї про обовязки сьвященничі супроти народу. Що заколе бувало хто жертву, то мясиво ще вариться, а вже слуга сьвященників приходить з трозубою виделкою в руцї, Та й запускає її в казан, горщик чи то сковороду, і що вилка вутягнуть, бере сьвященник собі! Так вони чинили з усїма Ізрайлитянами, що приходили туди в Силом. І перш нїж бувало пустять товщ з димом, прийде сьвященників слуга та й каже тому, хто жертвує: Давай лишень мясива на печеню сьвященникові! Не треба йому від тебе вареного мясива, дай сирцем! Як відкаже ж йому той: Перше треба пустити з димом тук, як се належиться, тодї й бери що тобі любо, так він відказує йому: Нї, зараз давай, а не даси, возьму силоміць! Оце ж були дуже тяжкі провини перед Господом обох молодиків, бо вони відвертали від приношення жертов Господеві.