1-а Самуїлова 17:1-21
1-а Самуїлова 17:1-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Филистимляни зібрали військо, готуючись до війни. Вони згуртувалися в Соко в Юдеї. Вони розкинули табір в Ефес-Даммимі, що лежить між Соко та Азекою. Саул та ізраїльтяни зібралися й отаборилися в долині Ела; тут вони і вишикувалися, щоб дати відсіч филистимлянам. Филистимляни зайняли один пагорб, ізраїльтяни розташувалися через долину на іншому. Звитяжець на ім’я Ґоліаф, родом з Ґата, вийшов з табору филистимлян. На зріст він був шість ліктів і п’ядь, у бронзовому шоломі, у панцирі з бронзової луски, що важив п’ять тисяч шекелів. На ногах у нього були бронзові наголінники, а за плечима висіло бронзове ратище. Держак його списа був схожий на ткацький вал, а залізне вістря важило близько шістсот шекелів. Перед ним стояв його щитоносець. Кожного дня Ґоліаф зупинявся й кричав шерегам ізраїльтян: «Чому ви прийшли сюди й вишикувались до бою? Хіба я не филистимлянин, а ви хіба не Саулові слуги? Виберіть з-поміж себе когось, нехай він спуститься до мене. Якщо він зможе побороти і вбити мене, тоді ми будемо вашими слугами. Але якщо я переможу і вб’ю його, тоді ви станете нашими рабами й служитимете нам». Потім филистимлянин додавав: «Сьогодні я кидаю виклик вишикуваним у лаву ізраїльтянам. Виберіть чоловіка, поборемося». І кожного дня, чувши слова цього филистимлянина, Саул та військо ізраїльське налякані, відступалися. Давид доводився сином ефраїмію на ймення Єссей, який жив у Віфлеємі, що в Юдеї. Єссей мав вісім синів. У ті часи, коли жив Саул, він був уже старим чоловіком, який немало пожив. Трьох його синів, що пішли з ним на війну, звали: первісток Еліав, другий — Авінадав, а третій — Шамма. Давид був наймолодший. Три старших сини слідували за Саулом, а Давид то приходив у військо Саула, то повертався додому, щоб пасти батькових овець у Віфлеємі. Сорок днів той звитяжець-филистимлянин виходив щоранку й щовечора до ізраїльського війська. Якось Єссей сказав синові Давиду: «Візьми братам цю ефу підсмаженого зерна й десять буханців хліба. Поспішай до їхнього табору. А для командира їхньої тисячі забери ті десять голівок сиру. Подивись, як там брати, та й повертайсь з якимись доказами, як їм живеться там. Вони з Саулом розташувалися в долині Ела та воюють з филистимлянами». Рано-вранці Давид залишив отару на пастуха, навантажився всім, як звелів Єссей, та й вирушив у дорогу. Він дійшов до табору саме тоді, коли військо займало бойові позиції з войовничими вигуками. Ізраїльтяни та филистимляни підтягували свої війська та шикувались навпроти.
1-а Самуїлова 17:1-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі. І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян. І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина. І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім’я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п’ядь. А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п’ять тисяч шеклів міді. А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис. А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша. І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене. Якщо він зможе воювати зо мною, і вб’є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб’ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам. І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох. І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися. А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім’я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа. І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма. А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом. А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі. А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день. І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів. А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби. А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами. І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою. І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.
1-а Самуїлова 17:1-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Филистії зібрали своє військо до бою, та й зійшлись в Сохотї, що в Юдеї, та й отаборились під Ефес-Даммимом між Сохотом і Азеком. Саул же й Ізраїльське військо скупились й отаборились в долинї Теребінта та й готовились до війни з Филистіями. Филистії стали по сїм боцї на горі, а Ізрайлитяне по тім боцї на горі, так що між ними була долина. І виступив із табору Филистійського одноборець, на ймя Голіят, із Гета, ростом шістьох локот з пяддю, У мідяному шоломі на голові, в панцері ваги пять тисяч мідяних секлів; На ногах носив мідяні колїнники і мідяного щита за плечима. Ратовище ж у його було загрубшки як ткацький вал, а сама списа важила шістьсот секлів залїза, й поперед його ходив його зброєноша. І виступав він та й гукав лавам Ізраїльським: Про що вийшли ви воюватись? Хиба ж я не Филистій, а ви не крепаки Саулові? Вибирайте одного з вас, щоб виступив проти мене! Коли зможе боротись зо мною та подужає мене, то ми будемо вашими рабами; коли ж я переважу його та подужаю, так ви будете нашими рабами і мусите нам служити. І говорив Филистій: отсе я поругав полки Ізраїльські; дайте ж менї чоловіка, а ми поборемось удвох! Почувши Саул і ввесь Ізраїль сї Филистієві речі, вжахнулись і полякались вельми. Давид же та був син одного Ефратїя із Бетлеєма Юдиного, на ймя Ессея, що було в його вісїм синів. За Саулового віку був се старий чоловік і геть то старший між мужами. Троє ж старших синів Ессеєвих пійшли з Саулом на війну. Сі троє синів його звались: найстарший Еліяв, другий за ним Аминадаб, а третий Самма. Давид же був найменьший; три старші пійшли з Саулом. Давид же вернув був од Саула додому, щоб у Бетлеємі доглядати батькової отари. Та Филистій виходив рано й вечір і показував себе сорок днїв уже. От і звелїв раз Ессей синові свойму Давидові: Возьми лишень братам твоїм ефу піджареного зерна та десять боханцїв хлїба та віднеси хутенько братам у табір; А сї десять молочних сирів однеси гетьманові, та довідайся, яково там братам твоїм, та чого б їм треба. Саул же й вони й усе Ізраїлське військо стояли в Теребинтовій долинї, і ладились до бою з Филистіями. І здав Давид назавтра вранцї рано отару пастухові, забрав усе та й пійшов у дорогу, як наказав йому Ессей. Як прийшов же до обозу, саме тодї вирушило військо боєвими лавами, й знявсь військовий крик. Як Ізрайлитяне, так і Филистії стояли готові до бою, лава навпроти лави.