1-а Самуїлова 16:1-7

1-а Самуїлова 16:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його. І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, то вб’є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа. І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі. І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: Чи твій прихід то мир? А він відказав: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву. І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його! Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.

1-а Самуїлова 16:1-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Господь мовив до Самуїла: «Чи довго ти ще сумуватимеш за Саулом відтоді, як Я його позбавив царської влади над Ізраїлем? Наповни свій ріг оливою. Я відправляю тебе до Єссея, який живе у Віфлеємі. Я побачив собі царя між його синами». Але Самуїл заперечив: «Як я можу піти? Про це довідається Саул, він уб’є мене». Господь відповів: «Поведи з собою теля і скажи таке: „Я прийшов, щоб принести жертву Господу”. Запроси Єссея на пожертву, а Я вже тобі вкажу, що робити. Ти мусиш помазати для Мене того, на кого Я вкажу». Саумуїл зробив так, як наказав Господь. Коли він прибув у Віфлеєм, місцеві старійшини затремтіли, побачивши його. Вони спитали: «Ти з миром до нас прийшов?» Самуїл відповів: «Так, з миром. Я прибув, щоб принести жертву Господу. Освятіться й приходьте, разом принесемо жертву». Він висвятив Єссея та його синів, запросивши їх усіх на жертвоприношення. Коли вони прибули, Самуїл, кинувши оком на Еліава, подумав: «Звісно, ось тут перед Господом стоїть Його помазаник». Але Господь сказав Самуїлу: «Не заглядайся на його зовнішність чи зріст, тому що Я його відкинув. Господь не зважає на те, що кидається в вічі людині. Людина сприймає зовнішність, а Господь дивиться, яке в людини серце».

1-а Самуїлова 16:1-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

І промовив Господь до Самуїла: Тож доки ти плакатимеш над Саулом? Я знехтував ним, щоб він не царював над Ізраїлем! Наповни твій ріг олією! Іди, Я пошлю тебе до Єссея аж до Вифлеєму, бо Я побачив між його синами Собі одного, щоб царював. А Самуїл відповів: Як я піду? — почує Саул, то він вб’є мене! Та Господь сказав: Візьми телицю з рогатої худоби у твою руку і скажеш: Іду принести жертву Господу. А на жертву покличеш Єссея, і Я об’явлю тобі, що вчиниш, і помажеш того, на кого тобі вкажу! І вчинив Самуїл усе, що йому сказав Господь, і прийшов до Вифлеєму. І жахнулися старійшини міста зустріччю з ним, і сказали: Мир входу твоєму, видючий! І він відповів: Мир! Приходжу принести жертву для Господа, освятіться і розвеселіться сьогодні зі мною! Він освятив Єссея та його синів і покликав їх на жертву. І сталося, коли входили вони, він побачив Еліява і сказав: Дійсно перед Господом його помазаник! Та Господь сказав Самуїлові: Не зважай на його вигляд, ні на його величну поставу, бо Я ним знехтував, тому що Бог не дивиться так, як дивиться людина. Адже людина дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце!

1-а Самуїлова 16:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Ізраїлем? Налий у свого рога олїї та йди в дорогу; я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледїв собі царя між його синами. І відказав Самуїл: Як менї йти туди? Як прочує Саул про те, так убє мене. Господь же сказав: Возьми телицю з собою та й скажеш: Господеві жертву йду принести. Та й заклич Ессея до жертівної трапези. Я сам тобі скажу, що маєш чинити, і ти менї того помажеш, кого я тобі вкажу. І вчинив Самуїл, що повелїв Господь. А як прийшов він у Бетлеєм, вийшли назустріч йому мужі громадські стрівожені та й питають: Чи твої одвідини віщують нам добро? Відказує: добро; жертвувати Господеві прийшов. Осьвятїтесь та й прибувайте, щоб бути при приношенню жертви. Тодї осьвятив він Ессея й сини його та й закликав до жертівної трапези. Як же вони прийшли і він побачив Еліява, так і думає: Оце ж певно стоїть перед Господом помазанник його! Та Господь сказав Самуїлові: Не вважай на вроду й на високий зріст його, бо я відхилив його; Господь бо дивиться не так як чоловік; чоловік бо дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.