1-а Самуїлова 1:21-28
1-а Самуїлова 1:21-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Елкана разом з усією родиною вирушив принести річну жертву Господу і виконав обітницю, Ганна не пішла з ними. Вона сказала чоловікові: «Після того, як відлучу хлоп’я від грудей, я понесу його представити перед Господом, він стане назореєм і залишиться там назавжди». «Роби як знаєш, — відповів їй на те Елкана. — Залишайся вдома, доки не відлучиш, але нехай Господь дотримається Свого слова». З тим і залишилася жінка вдома, годувала сина, аж доки не відняла від грудей. Коли перестала годувати своїм молоком, понесла дитину до Господньої оселі в Шило, взявши до того ж трирічного бичка, ефу борошна, ще й бурдюк вина. Вони стали перед Господом. Як зазвичай, Елкана зарізав бичка для пожертви, а після того Ганна віддала хлопчика Елі. Тоді Ганна звернулася до нього з такими словами: «О мій господине! Я та сама жінка, що якось стояла поряд з тобою й молилася Господу. Я благаю про цю дитину, й Господь зробив так, щоб моє прохання було виконане. Ось чому тепер я віддаю його Господу, на все життя вручаю в Господні руки». Ганна залишила хлопчика там і поклонилася Господу.
1-а Самуїлова 1:21-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої. А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, і він з’явиться перед Господнім лицем, і назавжди позостанеться там! І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його. А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Господнього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий. І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілія. І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господеві. Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього. А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві.
1-а Самуїлова 1:21-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І пішов чоловік Елкана і вся його сім’я принести жертву в Силом, жертву днів і його молитви, і всі десятини його землі. Анна ж не пішла з ним, бо сказала своєму чоловікові: Аж доки дитина не піде, аж доки його не відлучу від грудей, — а тоді він з’явиться перед Господнім обличчям, і перебуватиме там навіки. І сказав їй Елкана, її чоловік: Чини те, що добре у твоїх очах, сиди, аж доки не відлучиш його. Але нехай виконає Господь те, що вийшло з твоїх уст. І жінка сіла, і годувала свого сина, аж доки його не відлучила. А тоді вона пішла з ним до Силома з трилітнім телям і хлібами та ефою пшеничного борошна, і бурдюком вина, і ввійшла в Господній дім у Силомі, і дитина була з ними. Вона привела його перед Господа, а його батько зарізав жертву, яку приносив з року в рік для Господа, і привів хлопчину, і зарізав теля. А Анна, матір хлопчини, привела його до Ілі і сказала: Нехай живе душа твоя, справді, володарю, я — жінка, яка стояла перед тобою, котра молилася до Господа, молилася про цього хлопчину, і Господь виконав мені моє прохання, про яке я в Нього молила. Тож я віддаю його Господу на всі дні, які він житиме, на помазання для Господа.
1-а Самуїлова 1:21-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як ійшов же Елкана з усією родиною своєю знов, щоб принести Господеві рокову жертву і все, що він обіцяв, Не пійшла з ними Анна, кажучи свойму чоловікові: коли хлопця відлучу, тодї відведу його, щоб він явивсь перед Господом та й зіставсь там довіку. І каже їй Елкана, чоловік її: Чини, як тобі лучче; седи дома, покіль відлучиш його. Дай тільки Господи, щоб слово твоє справдилось. От і зісталась молодиця дома та й годувала сина докіль не відлучила. Як же відлучила, взяла вона його в дорогу, та ще й три бики та ефу муки й бурдюк вина, і прийшла до храму Господнього в Силом. Хлопець же був ще маленький. І заколено бика, і привела мати хлопчика перед Ілїя. І рече: Панотче, так правда, як живе душа твоя, я та жінка, що тут перед тобою стояла, благаючи Господа; Про се хлопятко благала я, і Господь ізглянувсь на моє благаннє, що заносила до його. Оце ж і я оддаю його Господеві на ввесь вік його, щоб служив Господеві. От і зоставила його там Господеві.