1-а царiв 18:1-8
1-а царiв 18:1-8 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
На третій рік засухи слово Господнє було до Іллі: «Іди й постань перед Агавом, і Я пошлю дощ на цю землю». Тож Ілля пішов, щоб постати перед Агавом. Був тоді страшний голод у Самарії. І Агав закликав до себе Овдія, який був управляючим палацом. (Овдій був відданим віруючим у Господа. Коли Єзевел убивала пророків Господніх, Овдій заховав сто пророків у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу та воду). Агав сказав Овдієві: «Іди по землях до всіх струмків та ярів. Може, ми знайдемо трохи трави, щоб не повмирали коні та мули, щоб ми не мусили вбивати якихось наших тварин». Тож вони поділили землі, які повинні були обійти, Агав пішов в одному напрямку, а Овдій в другому. По дорозі Овдієві зустрівся Ілля. Овдій упізнав його, вклонився до землі й промовив: «Чи це справді ти, мій володарю, Іллє?» Ілля відповів: «Так, піди й скажи своєму господарю: „Ілля бажає його бачити”».
1-а царiв 18:1-8 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі. І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод. І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний. І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п’ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою. І сказав Ахав до Овдія: Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, може знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби... І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою. І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: Чи то ти, пане мій Іллє? А той відказав йому: Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!
1-а царiв 18:1-8 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сталося через довгий час, на третій рік до Іллі було Господнє слово, яке закликало: Піди і з’явися перед Ахавом, — Я пошлю дощ на поверхню землі! І пішов Ілля, щоб з’явитися перед Ахавом, а в Самарії був сильний голод. І покликав Ахав управителя Авдія. (Авдій мав дуже великий страх до Господа, і сталося, коли Єзавель убивала Господніх пророків, то Авдій взяв сто мужів-пророків і заховав їх по п’ятдесят у печері, і годував їх хлібом і водою). Ахав сказав Авдієві: Давай пройдемо землю, подивимося на джерела вод і на потоки, можливо якось знайдемо пасовиська й прогодуємо коней і ослів, і не будуть винищені з худоби. І вони розділили між собою дорогу, щоб нею пройти. Ахав пішов однією дорогою, а Авдій сам пішов іншою дорогою. І був Авдій сам у дорозі, і сам Ілля вийшов йому назустріч. І Авдій поспішив, і впав долілиць, говорячи: Невже це є саме ти, мій володарю Ілле? А Ілля йому відповів: Я. Іди, скажи твоєму володареві: Ось Ілля!
1-а царiв 18:1-8 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
По довгому часї прийшло слово Господнє до Ілиї, таке: Йди, покажись Ахабові, а дам дощ на землю. І пійшов Ілия, щоб показатись Ахабові. Панувала ж велика голоднеча в Самариї. І покликав Ахаб Абдію, начальника дворецького. Абдій ж був вельми богобоязливий. І як Езабеля викореняла пророків Господнїх, то Абдій взяв сто пророків і ховав їх по півсотнї чоловіка по печерах та й обмисляв хлїбом і водою. І сказав Ахаб Абдієві: Пійди по царству по всїх криничинах і по всїх байрачних бурчаках, а може знайдеш де траву, щоб рятувати конї й мули, та щоб не повиздихала вся скотина. І подїлили вони між себе землю, щоб її скрізь обійти. Ахаб пійшов в один бік, а Абдій двинув у другий бік. Як же Абдій ійшов дорогою, зустрів його несподївано Ілия. Впізнавши його, припав Абдій лицем до землї й промовив: Чи справдї се ти, добродїю мій, Ілиє? Той відказує: Се я. Йди та скажи твойму панові: Ілия тут!