1-а царiв 1:11-46
1-а царiв 1:11-46 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Натан спитав Батшебу, матір Соломона: «Ти чула, що Адонія, син Хаґґіт, став царем, а наш володар Давид не знає про це? То дозволь мені дати тобі пораду, як врятувати тобі своє життя і життя твого сина Соломона. Піди до царя Давида і скажи йому: „Мій володарю-царю, чи ти не обіцяв мені, своїй слузі: „Звісно, Соломон, твій син, стане царем після мене й сидітиме на моєму троні?” Чому ж тоді Адонія став царем? І коли розмовлятимеш із царем, я зайду й підтверджу те, що ти скажеш”». Тож Батшеба пішла провідати старого царя до його кімнати, де шунамитянка Авішаґ піклувалася про нього. Батшеба низько вклонилась і впала на коліна перед царем. «Що тобі треба?» — запитав цар. Вона сказала: «Володарю мій, ти сам обіцяв мені, своїй слузі, перед Господом Твоїм Богом: „Соломон, твій син, стане царем після мене, і сидітиме на моєму троні”. Але зараз Адонія став царем, і ти, мій володарю-царю, не знаєш про це. Він приніс у жертву багато волів, відгодованих телят і баранів і запросив усіх царських синів, священика Авіатара, командуючого Йоава, але не запросив твого відданого сина Соломона. Мій володарю-царю, очі Ізраїлю звернені до тебе, щоб дізнатися від тебе, хто сидітиме на царському троні після тебе. Інакше, як тільки мій володар-цар спочине зі своїми батьками, зі мною та моїм сином Соломоном вчинять, як із злодіями». Поки вона розмовляла з царем, прибув пророк Натан. Цареві сказали: «Пророк Натан тут». Тож він представ перед царем і низько вклонився. Натан сказав: «Мій володарю-царю, ти проголошував, що Адонія стане царем після тебе і сидітиме на твоєму троні? Сьогодні він зійшов і приніс у жертву багато волів, відгодованих телят і баранів. Він запросив усіх царських синів, командуючого і священика Авіатара. Зараз вони їдять і п’ють із ним і проголошують: „Хай живе цар Адонія!” Але я, твій слуга, і священик Задок, і Беная, син Єгояди, і твій слуга Соломон не запрошені. Чи вчинив ти так, не повідомивши своєму слузі, хто сидітиме на троні після тебе?» Тоді цар Давид сказав: «Покличте Батшебу». Тож вона явилася перед царем. І цар пообіцяв: «Воістину, як істинне й те, що Господь живий, Який рятував мене від усіх незгод, сьогодні я виконаю те, в чому поклявся тобі Господом Богом Ізраїлю: Соломон, твій син, стане царем після мене і сидітиме на моєму троні, на моєму місці». Тоді Батшеба вклонилася низько долілиць, впала на коліна перед царем, кажучи: «Нехай мій володар, цар Давид, живе вічно!» Цар Давид сказав: «Покличте священика Задока, пророка Натана і Бенаю, сина Єгояди». Коли вони стали перед царем, він сказав їм: «Візьміть слуг свого володаря, посадіть мого сина Соломона на мого власного мула й відвезіть його до Ґіхона. А там нехай священик Задок і пророк Натан помажуть і проголосять його царем Ізраїлю. Сурміть і вигукуйте: „Хай живе цар Соломон!” Тоді піднімайтеся з ним, він повинен прийти та сісти на троні і царювати замість мене. Я призначив його правителем Ізраїлю та Юдеї». Беная, син Єгояди, відповів цареві: «Амінь! Нехай Господь, Бог мого володаря царя, так само проголосить це. Раз Господь був з моїм володарем царем, нехай він буде з Соломоном, щоб звеличити його трон навіть понад трон мого володаря, царя Давида!» Тож священик Задок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, керетійці й пелетійці спустились і посадили Соломона на мула царя Давида і супроводжували його до Ґіхона. Священик Задок узяв ріг мирра зі священного намету, помазав і проголосив Соломона царем. Тоді вони засурмили, і всі люди загукали: «Хай живе цар Соломон!» І всі люди піднялися за ним, грали на флейтах і раділи так, що вся земля тремтіла від того галасу. Адонія й усі гості, що були в нього, почули те, бо вони якраз закінчували своє свято. Почувши звуки сурм, Йоав спитав: «Що означає цей гамір у місті?» Він іще не договорив, як прибув Йонатан, син священика Авіатара. Адонія сказав: «Заходь, така гідна людина, як ти, повинна принести добру звістку». «Зовсім ні! — Відповів Йонатан. — Наш володар цар Давид зробив царем Соломона. Цар послав з ним священика Задока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетійців та пелетійців, і вони посадили Соломона на царського мула, а священик Задок і пророк Натан помазали Соломона й проголосили його царем на Ґіхоні. Звідти вони піднялися з радісними вигуками до міста, і місто почало радіти разом з ними. Саме цей гамір ви чуєте. Більше того, Соломон зайняв своє місце на царському троні.
1-а царiв 1:11-46 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те? А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона! Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія? Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої. І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві. І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі? І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм. А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те... І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав. А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому. Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними. І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан. І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі. І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм? Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п’ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія! А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав. Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому? А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем. І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня! І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки! І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя. І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону. А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон! Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою. І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя! Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида! І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону. І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон! І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу! І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті? Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре! І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона! І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю. І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули. І Соломон уже засів на троні царства.
1-а царiв 1:11-46 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тож Натан звернувся до Вирсавії, матері Соломона, кажучи: Хіба ти не чула, що зацарював Адонія, син Анґіти, а наш володар Давид не знає про це. Тепер же іди, я допоможу тобі, — і врятуєш свою душу та душу свого сина Соломона. Давай, увійди до царя Давида і звернешся до нього, промовляючи: Мій володарю-царю, хіба ти не поклявся твоїй рабині, кажучи: Твій син Соломон царюватиме після мене, він сидітиме на моєму троні! Як же це, що зацарював Адонія? І ось, коли ти ще говоритимеш там із царем, я ввійду після тебе і договорю твої слова. І Вирсавія ввійшла до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і Авісака, соманітянка, прислуговувала цареві. Вирсавія схилилася і поклонилася цареві. А цар запитав: Що тобі є? Вона ж відповіла: Володарю мій, царю, ти поклявся твоїй рабині Господом, Богом твоїм, кажучи: Твій син Соломон царюватиме після мене, і він сяде на мій трон! І ось тепер зацарював Адоній, а ти, мій володарю-царю, не знаєш про це! Він приніс у жертву телят, ягнят і багато овець, він покликав усіх синів царя, священика Авіятара і володаря війська Йоава, але не покликав твого раба Соломона! А ти, мій володарю-царю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб сповістити їм, хто сидітиме на престолі мого володаря-царя після нього! І станеться, як тільки засне мій володар-цар зі своїми батьками, то я і мій син Соломон будемо грішними. І ось, коли вона ще говорила із царем, прийшов пророк Натан. І цареві сповістили: Ось пророк Натан! І він увійшов перед царя і вклонився цареві — перед ним до землі. І сказав Натан: Мій володарю-царю, чи ти говорив: Адонія царюватиме після мене, і він сяде на моєму престолі? Бо він сьогодні зійшов і приніс у жертву телят, ягнят і багато овець. Він покликав усіх синів царя, володарів війська і священика Авіятара, і ось вони їдять та п’ють перед ним, і сказали: Нехай живе цар Адонія! А мене самого, твого раба, священика Садока, Ванею, сина Йодая, і твого раба Соломона він не покликав. Чи це слово вийшло від мого володаря-царя? І ти не об’явив своєму рабові, хто сяде на престолі мого володаря-царя після нього? І відповів Давид, кажучи: Покличте до мене Вирсавію. І вона ввійшла до царя, і стала перед ним. І поклявся цар, запевняючи: Нехай живе Господь, Який спас мою душу з усього пригнічення, бо так, як поклявся я тобі Господом, Богом Ізраїля, кажучи: Що твій син Соломон царюватиме після мене, і він сидітиме на моєму престолі замість мене, так учиню я в цей день. І схилилася Вирсавія обличчям до землі, поклонилася цареві й сказала: Нехай живе мій володар, цар Давид, навіки! І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, пророка Натана і Ванею, сина Йодая. І вони ввійшли перед царя. І сказав їм цар: Візьміть із собою рабів вашого володаря, посадіть мого сина Соломона на моє осля і відведіть його в Ґіон, а там священик Садок і пророк Натан хай помажуть його на царя над Ізраїлем! І затрубите в роги, і скажете: Нехай живе цар Соломон! І він сяде на моєму престолі, і він царюватиме замість мене, і я заповів, щоб він був проводирем над Ізраїлем і Юдою. І відповів Ванея, син Йодая, цареві, кажучи: Нехай буде. Нехай це потвердить Господь, Бог мого володаря-царя! Так, як Господь був з моїм володарем-царем, так нехай буде із Соломоном і нехай звеличить його престол вище престолу мого володаря, царя Давида! І зійшов священик Садок, пророк Натан, Ванея, син Йодая, хереттійці та фелеттійці, і посадили Соломона на осла царя Давида, і повели його в Ґіон. Священик Садок узяв ріг олії з намету і помазав Соломона, і затрубив рогом! А весь народ промовив: Нехай живе цар Соломон! І весь народ пішов за ним, вони танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос. І почув Адонія і всі, покликані ним, і вони закінчили їсти. А він почув звук рога, і запитав: Що це за звуки, чому місто шумить? Коли він ще говорив, аж ось прийшов Йонатан, син священика Авіятара. А Адоній сказав: Увійди, бо ти є сильним чоловіком, і звіщаєш добро! І відповів Йонатан, кажучи: І справді наш володар, цар Давид, настановив Соломона царем. Цар послав з ним священика Садока, пророка Натана, Ванею, сина Йодая, хереттійців та фелеттійців, і вони посадили його на осла царя. Священик Садок і пророк Натан помазали його на царя в Ґіоні, і пішли звідти, радіючи, а місто зашуміло. Це — голос, який ви почули. І Соломон сів на царському престолі
1-а царiв 1:11-46 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї сказав Натан до Бетсаби, матері Соломонової: Чи ти чула, що Адонїя, Аггитин син, озвав себе царем, а Давид, наш пан, про те й не знає? Оце ж я раджу тобі: рятуй життє твоє й життє сина твого Соломона. Ійди до царя Давида та й скажи йому: Чи не сам же ти, мій добродїю й царю, заприсяг служебцї твоїй, кажучи: Син твій Соломон буде царем послї мене, й він засяде на мойму престолї? Про що ж оце Адонїя окликав себе царем? І оце, як ти ще розмовляти меш із царем, я ввійду за тобою та й доповню твої слова. І ввійшла Бетсаба до царя у спальню. Царь же був старезний, а Абисага з Сунаму вслуговувала цареві. І нахилилась Бетсаба й поклонилась цареві; а царь запитав: Що тобі треба? І відказала йому: Добродїю мій, царю! ти заприсяг служебцї твоїй перед Господом, Богом твоїм: Син твій Соломон буде царем після мене, й засяде на мойму престолї! А ось Адонїя окликнув себе царем, а ти, добродїю мій й царю, про се й не знаєш. Він позаколював багацько волів, товстих биків й овець, та запросив усїх синів царських, і сьвященника Абіятара та Йоаба, гетьмана, до себе; кметя ж твого Соломона не закликав. А на тебе, мій добродїю й царю, обернув тепер очі ввесь Ізраїль, щоб ти обявив їм, хто засяде після тебе, мій добродїю й царю, на твойму престолї? Ато скоро спочине мій добродїй й царь коло батьків своїх, я й син мій Соломон стояти мем зрадниками тут. Ще ж вона говорила до царя, як увійшов пророк Натан. І сказано цареві: Ось пророк Натан! І прийшов він перед царя і поклонився цареві лицем до землї. І промовив Натан: Мій добродїю й царю! чи се ти розпорядив: Адонїя має бути царем, і йому на мойму престолї седїти? Бо він сьогоднї спустивсь і заколов множество волів, годованих бичків і овечок та й закликав царевичів, а до того військову старшину й сьвященника Абіятара; й вони оце трапезують і пють перед ним, викликуючи: Нехай живе царь Адонїя! Мене ж, твого слугу, да сьвященника Садока, Банею Йодаєнка, й раба твого Соломона не кликав. Невже ж це сталось по наказу мого царя добродїя, й чому ти не сповістив кметя твого, хто після тебе, мій добродїю й царю, седїти ме на твойму престолї: І відказав царь Давид і рече: Кликнути Бетсабу! Як же ввійшла вона й стала перед царем, Поклявся царь і рече: Так певно, як живе Господь, що вирятовував мене з усякої біди, Як заприсяг я тобі перед Господом, Богом Ізрайлевим: син твій Соломон мусить після мене бути царем і йому седїти на престолї мойму намість мене. Се я й справджу сьогоднї. І вклонилась Бетсаба лицем до землї, упала перед царем та й промовила: Нехай добродїй мій, царь Давид, живе по всї віки! І повелїв царь Давид: Кликнути до мене сьвященника Садока, пророка Натана й Банею Йодаєнка! Як же ввійшли вони перед царя, Сказав їм царь: Возьміть слуг вашого пана з собою; потім посадїть сина мого Соломона на мого мула в везїть його в Гіон. Нехай там помаже його сьвященник Садок і пророк Натан царем над Ізраїлем; тодї трубіть у трубу й викликуйте: Нехай живе царь Соломон! Потім проведїть його сюди, нехай увійде й сяде на мойму престолї й нехай він буде царем намість мене: бо я призначив його, щоб він був князем над Ізраїлем і Юдою! І відказав Банея Йодаєнко цареві й промовив: Аминь - так нехай скаже Господь, Бог пана мого, царя! Як був Господь з моїм паном царем, нехай так буде й з Соломоном, і вчинить престол його ще висшим над престол мого пана, царя Давида. І пішли сьвященник Садок і пророк Натан і Банея Йодаєнко вкупі з хелетеями й фелетеями та й посадили Соломона на мула царевого Давидового й повели його в Гіон. І взяв сьвященник Садок олїйного рога з намету та й помазав Соломона. Тодї затрублено в трубу, й ввесь люд викликував: Нехай живе царь Соломон! І йшов увесь народ позад його, й грали люде в сопілки й радувались, так що аж земля розсїдалась од їх крику. І почув се Адонїя вкупі з запрошеними, саме коли скінчили трапезу. Почув також і Йоаб гук трубний та й каже: Що се за шум, що за гук у містї? Ще він говорив, як увійшов Йонатан, син сьвященника Абіятара. І сказав Адонїя: Увійди сюди, ти чоловік чесний й приносиш добру звістку. І відказав Йонатан Адонїї: Правда! наш добродїй, царь Давид, зробив Соломона царем. Царь післав з ним сьвященника Садока, пророка Натана, й Банею Йодаєнка з хелетеями й фелетеями, й посадили вони його на царського мула; І помазали його сьвященник Садок і пророк Натан в Гіонї на царя; і пійшли звідти з веселими сьпівами, і зворушився ввесь город. Ось звідки галас, що ви чули. І Соломон засїв уже на царському престолї